Сім’я є невід’ємною частиною соціальної структури будь-якого суспільства івиконує численні соціальні функції. Загальновідомо, що в сім’ї закладаються основибуття людини, її духовні, моральні, світоглядні якості, а від психологічного здоров’яродини багато в чому залежить моральний стан суспільства. Поширення проявівнасильства в сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині та спричиняють сімейненеблагополуччя, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом.                  Насильницькі дії з боку членів власної родини завдають серйознішу психологічну та фізичну шкоду, ніж аналогічні діяння з боку сторонніх осіб. Вони порушують основнийпринцип життєдіяльності родини – безпечне та комфортне існування будь-якого її члена.Крім того, діти, які виростають в таких сім’ях, у майбутньому можуть переносити цейнегативний досвід у власне життя.Насильство в сім’ї – надто розповсюджена форма порушення прав людини.Протиправні дії проти когось із членів родини нерідко супроводжуються агресією,приниженням та жорстокою поведінкою. Подібні дії з боку особи, що чинить насильствов сім’ї, призводять до погіршення фізичного, психічного та соціального стану здоров’япостраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найчастіше відсімейного насильства страждають жінки, діти та люди похилого віку, хоча про останню

категорію йдеться дуже мало.

     На суспільному рівні протягом тривалого часу в Україні проблема насильства в сім’ї не обговорювалася. Правозахисні жіночі громадські організації стали не тільки ініціаторами захисту жертв насилля, а й підштовхували органи державної влади до формування необхідної законодавчої бази, яка б сприяла розширенню загальнодержавної системи захисту потерпілих від насильства.

     Реальні масштаби проявів насильства в сім’ї сьогодні важко визначити. Кількістьсправ за фактами насильства не відображає його реального рівня та масштабів поширення,оскільки насильство в сім’ї часто буває прихованим.

Проблема насильства в сім’ї є однією із найактуальніших для українського

суспільства. Про це свідчать дані і правоохоронних органів, і неурядових організацій.

Для того, щоб усвідомити суспільну небезпеку такого явища як насильство в сім’ї,варто звернутись до законодавчого акту, який не лише встановлює права та свободи, якіпорушуються таким насильством, а й принципи відповідальності за такі порушення.

Конституція–це основоположний законодавчий акт України, який встановлюєвизначальні принципи відповідальності держави за додержання прав та свобод своїхгромадян і закладає важливу основу для додаткових законодавчих стратегій, спрямованихна протидію усім формам насильства в сім’ї. Суть насильства в сім’ї полягає в порушенні,насамперед, особистих прав і свобод конкретної людини.

Так, згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь ігідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю Як права та свободи, так і їх гарантії, є основними для визначення змісту діяльностідержави, яка, у свою чергу, відповідає перед людиною за свою діяльність. Поряд з цим,основним обов’язком держави є утвердження та прав та свобод людини, а також їхзабезпечення. Водночас, норми Конституції, як основного закону держави, закріплюють

гарантії захисту сім’ї.

Варто зазначити, що Конституція України – це правова основа для розробки і

розвитку галузей національного права, оновлення інших законодавчих, підзаконних,відомчих нормативних актів, розробки спеціальних програм і заходів, спрямованих напротидію насильству в сім’ї.