Коли людина стикається із насильством в сім’ї, здійсненому щодо неї чи її рідних, вона замислюється над тим, що ж робити далі. Не завжди поради сприймаються людьми всерйоз, адже як кажуть: «Говорити завжди легше». Так, справді – говорити легше, бо в дійсності у кожній ситуації виникає безліч нюансів, які не так то просто вирішити. Проте всім нам, коли ми розповідаємо про свою проблему (будь-яку, не обов’язково пов’язану із насильством в сім’ї), хочеться перш за все, щоб нас вислухали та, якщо не допомогли, то хоча б зрозуміли. Але часто ми чекаємо хоча б якоїсь поради, що ж робити?! Раптом хтось таки підскаже що-небудь, чого ми самі не в змозі побачити.    Сьогоднішня стаття присвячена саме порадам, що робити у випадку, якщо Ви чи Ваші рідні стали жертвою насильства в сім’ї, та як попередити таку ситуацію.

Не дозволяйте себе принижувати.Перш  за все не дозволяйте себе ображати, принижувати з початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть привести до насильства. Не треба заплющувати очі на реальні факти і вмовляти себе не звертати уваги на насильство. Люди часто не усвідомлюють, що насильство — це не тільки побиття, а й постійне приниження, образи, лайки, тримання його в атмосфері страху. Психологічне насильство проявляється також у брутальному ставленні до родичів чи друзів члена сім’ї; шкоди, що її спричинено домашнім тваринам; у знищенні, пошкодженні, псуванні або приховуванні особистих речей тощо. Нерідко скривджені вважають, що така їхня доля – вони це заслужили, і тепер мусять терпіти. Таку позицію займати не варто, бо зазвичай кривдники не відразу вдаються до фізичних засобів впливу на жертву, однак, не зітнувшись із опором, натомість відчувши вседозволеність, переходять від словесної критики до фізичного насильства. Результати досліджень показують, що більше ніж 93 % жінок-жертв фізичного насильства тривалий час дозволяли кривдити себе словами.

Правильно оцінюйте ситуацію.Сімейні конфлікти здійснюються в замкнутому просторі будинку чи квартири, де ненемає можливості зовнішнього втручання. Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок – насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження,- наприклад, родича. Але не слід використовувати в ролі громовідводу дітей. Бережіть їх нервову систему і не провокуйте насильства по відношенню до дітей.

Будьте особливо обережними з п’яними.Значну частину насильств по відношенню до жінок здійснюють п’яні чоловіки. Дуже часто у п’яному стані агресивними стають цілком неконфліктні люди. Якщо Ви бачите, що чоловік перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з ним стосунків, не реагуйте на його провокації та намагайтесь заспокоїти його, не робіть різких зауважень. Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.

Не провокуйте конфлікти.Більш ніж 60 % убивств і тяжких тілесних ушкоджень здійснюються на побутовому грунті, тобто є наслідком імпульсивних, а не спланованих дій. Наприклад,  якщо Ви бажаєте примусити чоловіка ревнувати, злитися та інше – Ви провокуєте негативне ставлення до Вас, конфлікт і потенційне насильство.

Існують загальні ознаки чоловіків, схильних до насильства:

  1. агресивність по відношенню до дітей,
  2. агресивність по відношенню до домашніх тварин,
  3. впевненість у тому, що тільки чоловік «хазяїн у домі»,
  4. грубощі по відношенню до жінок,
  5. неусвідомлене ставлення до серйозності покарання за здійснення насильства,
  6. патологічні ревнощі,
  7. перекладання провини за свої дії на інших,
  8. погрози самогубства у випадку розриву відносин із жінкою.

Якщо випадки насильства вже мали місце.

Тримайте під рукою номери телефонів міліції (зокрема, кримінальної міліції у справах дітей). Варто, щоб ці номери також знали Ваші діти. Якщо виникне потреба, не вагаючись телефонуйте до районного відділення поліції  або на номер «102» і вимагайте термінового втручання. По приїзді працівників міліції детально опишіть їм усе, що сталося, покажіть Ваші тілесні ушкодження, а також домашні речі, які побив чи поламав кривдник.

Якщо Вам завдано тілесних ушкоджень, обов’язково зверніться до медичних закладів, де Ви не лише пройдете лікування, а й отримаєте медичні висновки, які є вагомим доказом у суді.

Окрім поліції по допомогу у випадку проявів насильства можна звернутися:
– До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- До соціальної служби у справах дітей;

- До управління соціального захисту населення;

- До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

        Звернення необхідно подавати у письмовій формі на ім’я керівника органу влади із зазначенням своїх повних координат (П.І.Б., місце проживання, контактні телефони). У ньому коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви, наприклад, «Прошу притягнути винних осіб до відповідальності». Подавайте факти, що можуть бути підтверджені документально чи іншими об’єктивними доказами.

Безкоштовні консультації:

Інформацію щодо телефонів та адрес зазначених установ та організацій, а також психологічні та юридичні консультації з питань запобігання насильству, ви можете отримати на Національній «гарячій лінії» Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна»:

8 800 500 33 50 (всі дзвінки в межах України безкоштовні);

+38 (044) 205 36 94 (для дзвінків з Києва та з-за кордону);

386 (з мобільних телефонів для операторів КиївСтар та МТС).

Консультації електронною поштою:info@lastrada.org.ua.

        Пам’ятайте:насильство часто стає ще жорстокішим, коли кривдник довідується про бажання жертви припинити з ним стосунки. Заздалегідь продумайте можливі вирішення важливих юридичних питань, якщо Ви зважилися піти та розірвати сімейні стосунки – питання спільного майна, місця проживання дітей та виплати аліментів. Юристи райооних рад, соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді чи громадських організацій можуть надати Вам безкоштовну консультацію, якою варто скористатися.

        Подумайте про те, як обмежити Ваше спілкування з кривдником після розлучення і вберегти від нього Ваших дітей. Наприклад, попросіть колег по роботі з’ясовувати, хто Вам телефонує, ходіть до інших крамниць тощо. Домовтеся й підготуйте необхідні документи для керівника дитячої установи або навчального закладу про те, що дітьми опікуєтеся тільки Ви і ніхто, крім Вас, не має права забирати їх.

         Не дозволяйте нікому принижувати та ображати вас. Уявіть найгірший розвиток подій та свій стан у такому випадку. Також уявіть своє життя без насильства.Згадуйте про ці моменти тоді, коли відчуватимете неспокій та сумніви.Намагайтеся досягнути бажаних змін. Якщо ви не можете визначитися щодо подальшого життя або вам важко прийняти рішення – скористайтеся безкоштовними психологічними консультаціями соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.