НАСТАВНИЦТВО

Наставництво – добровільна безоплатна діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування чи іншому закладі, індивідуальної підтримки та допомоги насамперед у підготовці до самостійного життя. Доросла людина може стати наставником для дитини, не усиновляючи її. У такому випадку дитина знаходить близьку душу, дорослого друга-наставника, який зможе направити на правильний життєвий шлях, відповісти на питання, що накопичилися, дати поради, допомогти обрати професію і що найцінніше – приділить свій час і увагу саме цій дитині. Наставництво зараз розвивається по всій Україні, і Закарпаття не є винятком.
Отож, наставником для дитини може стати  дієздатна особа віком від 18 років. Винятки – ті ж самі, що для усиновлювачів. Вони прописані в статті 212 Сімейного кодексу.
Зокрема, наставниками не можуть бути люди, які вже були усиновлювачами або опікунами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку; страждають на певні хвороби або за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду.
Також наставниками, як і усиновлювачами, не можуть бути іноземці, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичом дитини.
Наставниками також не можуть бути люди, які були засуджені за певними статтями Кримінального кодексу або мають непогашену судимість за вчинення інших злочинів.
Кандидат у наставники подає до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання такі документи:
– заяву;
– копію паспорта громадянина України;
– висновок про стан здоров’я;
– довідку про наявність чи відсутність судимості.
Головною умовою для кандидатів у наставники є проходження навчання в обласному центрі соціальних служб.  Кожен наставник обов’язково проходить навчання і підписує Договір про наставництво.
Наставник має право відвідувати дитину за місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою дитини та батьків, інших законних представників дитини, адміністрації закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншого закладу для дітей спілкуватися з дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, у тому числі запрошувати дитину у свою сім’ю у святкові і неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних, оздоровчих послуг, брати участь у забезпеченні її одягом, взуттям, приладдям для навчання та розвитку тощо.
Саме для того, щоб допомогти дітям, які знаходяться на вихованні в державних установах, і небайдужим дорослим, котрі хочуть передати свій досвід та знання майбутньому поколінню існує наставництво. Якщо Ви одного разу приймете рішення допомогти дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування  Ваше життя зміниться назавжди!
Більш детальну інформацію про наставництво Ви зможете отримати, звернувшись  до Ужгородського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за адресою: м.Ужгород, вул. Гойди, 8.

Остання зміна сторінки: 14-12-2020 11:45