Пандемія коронавірусу, карантин і супутні їм обмеження «оголили тему домашнього насильства». Нагадаємо, наразі в Україні діє адаптивний карантин: кожен регіон належить до певної зони епідеміологічної небезпеки (зелена, жовта, помаранчева та червона). Залежно від того, до якої зони потрапив регіон, карантинні обмеження там можуть посилювати або навпаки послаблювати. Але саме в умовах адаптивного карантину ймовірне повернення до більш суворих обмежень, особливо якщо ситуація з поширенням коронавірусу COVID-19 буде погіршуватися. Відповідно це означатиме, що надалі людям більшу частину часу все ж доведеться перебувати разом в тісному родинному колі, і часто за умов дуже обмеженого простору квартири чи невеличкого будинку. Проте варто пам’ятати, що сама ізоляція не є причиною домашнього насильства. Домашнє насильство не можна виправдати за жодних умов ― ані під час війни, ані під час пандемії. Карантин не створює проблему в сім’ї ― він її показує. А токсичність у стосунках може бути корисною для того, щоб нарешті звернути увагу на причини в собі, сказати «Стоп насильству» і почати рухатися в бік задоволення потреби у безпечному житті.
Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Абьюзивні стосунки - це відносини, в яких партнер порушує особисті кордони іншої людини, принижує, допускає жорстокість в спілкуванні і діях з метою придушення волі жертви. У такому типі відносин жертва і агресор не змінюються місцями, жертва з деяких причин не може вийти з цих відносин.
Виступати в якості абьюзера може як чоловік, так і жінка, одна з відмінностей полягає в тому, що кожен з них має негативний вплив на свого партнера різними способами. Чоловіки частіше застосовують фізичне та сексуальне насильство, на відміну від жінок. Результатом абьюзивних відносин також служить емоційний, або моральне, насильство, і у людини може розвинутися постійне відчуття тривоги, стрес або навіть депресія.
Як проявляється абьюзивність? Зазвичай це слова або дії, супроводжувані яскравими емоціями: людина стверджує, що ніхто не любить вас настільки сильно, як вона чи він, часто допитує або стежить за кожним кроком, ревнує, обмежує коло спілкування або фізично «карає» за так званий непослух.
Як вже було сказано, розірвати такий зв'язок дуже непросто, адже абьюзер тисне і ставить себе вище, змушуючи підкорятися і в усьому слухатися. За непокору зазвичай настає жорстока розправа, виражена в побоях чи іншого роду обмеженнях. Тому самостійно розірвати цей токсичний зв'язок досить нелегко, але робити це необхідно.
У аб'юзних стосунках часто спостерігається цикл насильства, протягом якого чергуються зростання напруги, вчинення насильства та період примирення і спокою. Американська дослідниця, психолог Ленор Уолкер, розробила на власному досвіді теорію «циклу насильства». Ця модель намагається описати динаміку інтимних відносин, в яких має місце насильство. Уолкер вважає, що в таких відносинах є певні закономірності. Якщо жоден з партнерів не зруйнує цикл, з часом насильство стає все більш інтенсивним, і цикл повторюється через все більш короткі проміжки часу.
Цикл включає в себе 4 стадії:
Наростання напруги в сім'ї. У відносинах зріє невдоволення, порушується спілкування між членами сім'ї. На цій стадії жертва намагається втихомирити агресора.
Насильницький інцидент. Відбувається спалах жорстокості емоційного або фізичного характеру. Вона супроводжується запеклими суперечками, звинуваченнями, погрозами, образами, залякуванням.
Примирення. Кривдник приносить вибачення, пояснює причину жорстокості, перевалює провину на жертву, іноді заперечує те, що сталося або переконує жертву в перебільшенні подій («роздула з мухи слона»).
Спокійний період у відносинах ( «медовий місяць»). Насильницький інцидент забутий, кривдник прощений. Фаза називається «медовий місяць» тому, що якість відносин між партнерами на цій стадії повертається до початкового: квіти, побачення, прохання негідника пробачити його.
Після «медового місяця» відносини повертаються на першу стадію, і цикл повторюється!
Через токсичність, біль і неприємні відчуття можна зрозуміти, чому я дозволяю людині так до себе ставитися. І це початок зростання. Робити кроки до вільного від агресії майбутнього повинна сама жертва насильства. На жаль, перебуваючи вдома під одним дахом зі своїм кривдником, потенційні жертви стають більш вразливими Перехід на дистанційний графік роботи та навчання, тимчасове безробіття позбавили деякі сім'ї можливості покидати приміщення. Насильство завжди пов’язане з нерівними можливостями. Перший захист — знати свої права і знати до кого звернутися! При цьому, навіть в умовах карантину режим самоізоляції не позбавляє права залишати будинок в разі небезпеки, а також звертатися за допомогою до державних органів і екстрені служби.
За підтримки Міністерства внутрішніх справ, UNFP, Фонду ООН у галузі народонаселення в рамках інформаційної кампанії «Розірви коло» розроблено інформаційні плакати «Домашнє насильство: як захиститися в умовах карантину. План безпеки». З їх вмістом можна ознайомитися за посиланням - https://rozirvykolo.org/materials/ . У вкладеному файлі докладно роз’яснено алгоритм дії у випадку агресії з боку рідної людини. Що робити, куди звертатися (номери телефонів відповідних служб), де отримати юридичну консультацію чи психологічну допомогу, як діяти при перших проявах насильства та коли ситуація вийшла з-під «контролю».
Також нагадуємо, що Міністерством внутрішніх справ в месенджері Telegram був розроблений чат-бот «Дій проти насильства» (@police_helpbot). Програма надає повну інформацію в разі вчинення домашнього насильства, а також є можливість напряму зателефонувати на «102».
Варто пам’ятати, що Закон передбачає можливість відокремити кривдника від жертви. Для цього є: терміновий заборонний припис і обмежувальний припис.
Заборонний припис виноситься Національною поліцією як реакція на факт домашнього насильства, виноситься терміново, діє до 10 днів, але його можна продовжити через суд до півроку.
Обмежувальний припис діє від 1 до 6 місяців, і його видає лише суд. «Кривднику забороняють перебувати в місці спільного проживання, навіть якщо це його помешкання, обмежують спілкування із постраждалою дитиною, забороняють наближатися на певну відстань до роботи, місця проживання».
Цілодобово працює Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації - 0(800)500335 або 116 123. Усі консультації тут надаються анонімно, безкоштовно та конфіденційно.
Отримати консультацію від фахівців/-чинь Національної «гарячої лінії» можна також через:
- скайп: lastrada_ukraine
- онлайн-звернення на сайті: https://la-strada.org.ua/ucp_mod_support_ask_1.html або через електронну пошту:info@la-strada.org.ua
- месенджер ГО "Ла Страда-Україна"
Нагадаємо, при Ужгородському районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді функціонує мобільна бригада соціально-психологічної допомоги людям, які перебувають у кризовій ситуації і потребують екстреної допомоги, зокрема — й постраждалим від домашнього насильства. Основна мета її діяльності — невідкладне надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг із консультування, кризового та екстреного втручання та інших соціальних послуг, відповідно до їхніх потреб. У складі мобільної бригади працюють фахівці із соціальної роботи та психолог. Мобільна бригада функціонує в робочі дні з 08.00 до 17.00 год. Звертатися за допомогою можна за тел.: 61-62-04.
Пам’ятайте, будь-яка внутрішня робота починається з усвідомлення проблеми - це вже 50% успіху. Вийти з подібних психотравмуючих відносин дуже складно. Найголовніше - не замикатися, ділитися своїми переживаннями з друзями, родичами. Не потрібно боятися звернутися до психолога, з фахівцем ви зможете пропрацювати травми, страхи, комплекси і почуття провини. Якщо виникає загроза життю або думки про суїцид - це означає, що настала межа і ви повинні діяти якомога швидше.
Остання зміна сторінки: 30-10-2020 11:36