Безбар’єрність — це не про зручності. Це про гідність, прийняття і серце.

На Ужгородщині провели Національний тиждень безбар’єрності. І це не просто події — це про людяність, увагу і щире бажання змінювати простір навколо.

У межах поїздки до громад району в.о. голови Ужгородської РВА разом із в.о. голови Оноківської громади Євгеном Лейбою провели круглий стіл, присвячений темі безбар’єрності. До обговорення долучилися заступник голови Ужгородської РВА Роман Мушак, в.о. начальника відділу з питань ветеранської політики Наталія Гальченко, представники простору для ветеранів та їхніх родин ВДОМА.

Говорили відверто — про щоденні виклики, з якими стикаються люди з інвалідністю, ветерани, родини загиблих. І про те, як ці бар’єри можна подолати лише разом — через взаємодію, повагу і небайдужість.

Обговорювали прості, але важливі речі: як зробити доступ до послуг реальним, а інклюзію — щоденною практикою, а не винятком.

Такі зустрічі мають значення. Вони гуртують навколо спільної мети — прибрати бар’єри, які досі заважають людям жити повноцінно.

Відвідав ЦНАПи Баранинської та Оноківської громад. Перевірив, наскільки доступними є послуги. Побачив щирі зусилля команд — працюють не лише формально, а з розумінням, для людей.

У Оноківцях також відвідали спортивний комплекс, соціальний центр та амбулаторію. Ці об’єкти — важливі для громади. І мають бути відкритими й комфортними для кожного, незалежно від обставин.

У громадах району відбулося чимало зворушливих подій:

- В Тур’я-Реметівській та Холмківській громадах ІРЦ організували дні відкритих дверей, зустрічі з учнями, перегляд мультфільмів для наймолодших і теплі розмови про дружбу, прийняття і рівність.

- В Ужгородському центрі профтехосвіти — бесіда про силу волі та приклади, що надихають змінювати світ.

- У Костринській громаді відбувся ще один круглий стіл — говорили про інклюзивність у школах, закладах охорони здоров’я, культурі та побуті.

І ще один важливий крок — підписання Угоди про співпрацю між райдержадміністрацією та громадами щодо ветеранської політики. Це конкретні механізми, які дозволять зробити послуги ближчими, зрозумілішими й людянішими для тих, хто захищав Україну.

Тиждень безбар’єрності — це не про галочки у звітах. Це про нас. Про нашу чуйність, відкритість, про те, як ми будуємо спільноту, де немає «чужих».

Бо безбар’єрність — це бачити серцем.