ВИБОРЧІ БЮЛЕТЕНІ ДЛЯ НЕЗРЯЧИХ ЛЮДЕЙ ТА СУРДОПЕРЕКЛАД СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ – ЯК В УКРАЇНІ ПЛАНУЮТЬ РОЗВИВАТИ ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ

Розв'язанню проблем доступності інформації для людей з різними комунікативними можливостями присвячено окремий розділ Національної стратегії безбар’єрності, яка розробляється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.

За результатами консультацій з експертами, представниками громадськості та цільовими групами міжвідомча робоча група Кабміну підготувала пакет пропозицій, спрямованих на покращення доступу до інформації для людей з порушеннями зору, слуху, мовлення та іншими особливостями сприйняття.

Під час роботи експерти виділили чотири основних напрямки розбудови інформаційної безбар’єрності:

• доступність інформації, що надходить від влади;

• доступність інформації в судовому та виборчому процесах;

• доступність інформації під час отримання публічних послуг;

• доступність інформації, що транслюється ЗМІ, у креативних індустріях та спорті.

Зокрема, покращити доступність інформації, яка надходить від органів влади, пропонується шляхом використання в нормативних документах більш простої мови, зрозумілої широкому колу громадян.

Виборчі бюлетені планують адаптувати для осіб з порушеннями зору та слуху. Під час судових засідань за потреби використовуватиметься сурдопереклад. А під час проведення культурних, спортивних та інших видовищних заходів значно ширше має використовуватися тифлокоментування (стислий опис предмета, дії тощо), яке дасть змогу людям з порушенням зору повною мірою сприймати інформацію про те, що відбувається. Планується, що тифлокоментування спектаклів та кіно передбачатиме опис жестів, костюмів, декорацій тощо.

Також відзначалося, що на державному рівні мають бути запроваджені особливі технології виклику екстрених служб для людей з особливими комунікативними потребами.

Довідка.

Інформаційна безбар’єрність – один із шести напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яку розробляють за ініціативою першої леді Олени Зеленської та на виконання указу Президента України.

Міжнародна практика створення інформаційної безбар’єрності передбачає широке використання таких форматів, як абетка Брайля, великошрифтовий друк, переклад на жестову мову, тифлокоментар та ін. Крім традиційних технологій поширюються також новітні, як-от програми зчитування текстів з екрану, онлайн-перекладачі на жестову мову тощо.