Дискурс про корупцію та антикорупційну діяльність в Україні значною мірою відображає гостру реальну проблему та запит громадянського суспільства на подолання корупційних практик, які важливо висвітлювати та детально аналізувати. Водночас вагома частка дискурсу формується під впливом дезінформації, яку пропагандистські канали систематично генерують та розповсюджують в інформаційному просторі нашої держави для посилення негативних суспільних настроїв, провокування недовіри та розколу у суспільстві.
Для ідентифікації та протидії дезінформаційним наративам партнери НАЗК з компанії Osavul на замовлення проєкту USAID “Трансформація комунікацій” (TCA) здійснюють щотижневий моніторинг медіаполя України, виокремлюючи розповсюдження інформації скомпрометованими неавтентичними ресурсами. Предметом аналізу є повідомлення щодо тем корупції у сфері оборони, у судовій та правоохоронній системах, серед вищих політичних посадовців, під час мобілізації та в процесі відновлення України.
НАЗК вперше представляє узагальнені результати моніторингу кампаній з дезінформації за серпень 2024 року.
За період з 5 серпня по 1 вересня Osavul проаналізували 109 тис. повідомлень в українському сегменті соціальних мереж, зокрема Telegram, Facebook та X/Twitter. Ці повідомлення отримали 144,5 млн переглядів, з яких 58,74 млн - це перегляди контенту, поширеного зловмисними акаунтами, які скомпрометували себе регулярною участю у скоординованих операціях впливу. Тобто частка розповсюдженої серед української аудиторії соцмереж дезінформації на корупційну тематику у серпні склала майже 41%. При цьому аналітики ідентифікували 608 джерел, які мають доведений зв’язок з російською державою.
Дезінформаційні наративи про корупцію та боротьбу з нею часто спираються на автентичні події, що набувають суспільного резонансу. Так, сприятливим підґрунтям для відтворення пропагандистських меседжів минулого місяця стали затримання заступника міністра енергетики та очільників кількох ТЦК на Київщині, підозра керівнику Антимонопольного комітету та втеча нардепа Дмитрука за кордон. Подібні ситуації дозволяють пропагандистам посилювати негативні наративи про тотальну корумпованість держави та безперспективність боротьби з корупцією в Україні, посилаючись на правдиві інциденти.
У зазначений період активно просувались наративи про те, що нібито штучно створений колапс в енергетиці та військові операції України на території рф є лише відволіканням уваги від проблем корупції та мобілізації. Одним з панівних був наратив про неспроможність держави перемогти у війні через високу корупцію, у зв’язку з чим країні необхідно припинити воєнні дії та зосередитись на боротьбі з корупційними проявами; боротися потрібно з корупцією, а не росією; деякі регіони з нетерпінням чекають на росіян, бо українські посадовці погрузли в корупції; російська мова краща за війну і корупцію тощо.
Водночас ініціатори кампаній з дезінформації активно використовують всі значущі для країни події, аби пов’язати їх з темою неминучої корупції. Подекуди меседжі пропаганди виглядають курйозно, однак все ж знаходять відгук в аудиторії. Зокрема, минулого місяця об’єктами зловмисних комунікацій стала військова операція ЗСУ в Курській області, законодавча заборона пов’язаних з росією релігійних організацій, подолання наслідків обстрілу “Охматдиту”, День Незалежності й навіть участь українських спортсменів в Олімпійських іграх у Парижі.
З-поміж найбільш екстравагантних “інсайдів” на вказані теми можна виокремити такі меседжі. В контексті Курської операції поширювались повідомлення про те, що президент України почав наступ на російській території, аби спровокувати у відповідь непропорційний ядерний удар і в такий спосіб уникнути відповідальності за корупцію обурливих масштабів. Повідомлення розповсюджувались від імені професора Гельсінського університету.
Ухвалення закону про можливу заборону УПЦ (МП) супроводжувалось меседжами про те, що зараз мобілізації підлягають переважно афілійовані з Москвою православні християни.
Пропагандисти стверджували, що атака на “Охматдит” - це помста Китаю за корупційні схеми української влади з “Мотор-Січчю”, а випуск Нацбанком оновленої банкноти до 33-ї річниці незалежності Україні є наслідком корупційної змови для того, щоб приховано надрукувати більше гривні. Зрештою, російські та пов’язані з ними акаунти стверджували, ніби Україна через корупцію втратила золоту медаль з греко-римської боротьби на Олімпіаді, бо не допустила до змагань спортсмена, який у підсумку виступав за іншу країну та здобув перемогу.
Схожі приклади доводять, що пропаганда вдається до найрізноманітніших інтерпретацій та побудови причино-наслідкових зв’язків, не гребуючи відверто екзотичними версіями подій, що дозволяє насичувати інформаційний простір для різної цільової аудиторії, з різним рівнем медіаграмотності.
Відслідковування дезінформації на тему корупції, а також створення і поширення наративів, які спростовують дезінформаційні наративи, є одним із заходів, визначених Стратегією комунікацій у сфері протидії та запобігання корупції на період до 2025 року та Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки. Нагадаємо, раніше НАЗК спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки презентували результати дослідження щодо російських інформаційних загроз на тему корупції в українському медіапросторі.
Остання зміна сторінки: 12-09-2024 11:41