Шлях до світу без насильства починається зі знання себе та своїх прав. Досвід роботи з кризовими сім'ями та жертвами домашнього насильства, дорослими та дітьми, свідчить про те, що жертви насильства далеко не завжди усвідомлюють, що в їхньому житті щось негаразд, що крик, побиття, примус тощо є насильством, а насильство є неприпустимим та карається. Необізнаність щодо прав людини та неготовність їх відстоювати тільки загострює ситуацію. Поступлива поведінка не рятує особу ні від конфліктів, ні від насильства. Навпаки, покірність жертви, її нездатність дати відсіч розбещує кривдника, переконує його у власній безкарності. На жаль, найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!
Нездорові стосунки, де присутнє фізичне чи психологічне насильство, називають аб’юзивними. Це можуть бути стосунки в родині, з друзями чи на роботі. Але переважно говорять усе-таки про домашнє насильство. Домашнє насильство - це прояв агресії і насильницьких дій одного з членів сім'ї по відношенню до іншого, яке носить повторюваний характер.
Виділяють чотири типи домашнього насильства:
Фізичне. Найпоширеніший і найбільш легко доказовий вид домашнього насильства, коли один з партнерів застосовує фізичну силу по відношенню до іншого. Згідно із законодавством України, нанесення побоїв легкого ступеня несе за собою адміністративну відповідальність, а середнього або тяжкого ступеня - кримінальну;
Сексуальне. Це протиправне насильницьке схиляння свого близького до сексуальних дій всупереч його волі. Найбільш жахливий вигляд цього насильства - сексуальне насильство над дитиною (сюди також входить схиляння неповнолітнього до перегляду еротики чи порнографії);
Психологічне. Воно характеризується образами, приниженнями, погрозами по відношенню до свого партнера або дитини. Як правило, психологічне насильство переростає у фізичне (часто воно є комбінованим). Частою формою такого насильства є газлайтінг - маніпуляція свідомістю іншого з метою змусити його засумніватися в своїй адекватності сприйняття; а також триангуляція - покладання тягаря відповідальності за певні частини відносин партнерів на дитину ("Сину, вирішуй, розлучатися мені з батьком чи ні?");
Економічне. Цей вид насильства проявляється маніпуляціями з використанням грошових коштів для тиску на свого партнера і схиляння його до виконання різних дій. "Наприклад, чоловік, який заробляє, намагається контролювати, вимагати звіти: "Куди ти поділа гроші?", "Чому ти купила цей продукт, а не цей?", "Чому ти пішла в цей магазин, а не в цей?» і т.д..
Фахівці у сфері психології говорять про те що однією з причин появи агресорів є так звана "трансгресія меж". Це коли особа в дитячому віці постійно отримувала досвід фрустрації, коли її кордони не помічалися й ігнорувалися. І якщо людина виростає з тим, що її межі нічого не значать (відповідно вона про них нічого не розуміє), то вона не чутлива до кордонів іншої людини. Здебільшого передумовою до становлення домашнього агресора стає пережита ним травма в дитинстві. Так, переживши в юному віці один з видів насильства, людина може свідомо чи несвідомо намагатиметься легітимізувати його як умовну "норму", наслідуючи протиправну поведінку по відношенню до своїх близьких. Але це в жодному разі не виправдовує, жорстокості по відношенню до інших.
У разі, якщо у партнера починають з'являтися ознаки агресивної поведінки по відношенню до свого партнера (пасивна агресія, образи, словесні приниження і маніпуляції), парі слід якомога швидше звернутися до кваліфікованого сімейного психолога.
Насильство в сім'ї - злочин, який не повинен залишатися без реакції. Головним чином і уміння подбати про власну безпеку та безпеку своїх близьких, знання певного алгоритму дій в критичній ситуації дозволить мінімізувати ризики. Часом доволі прості дії можуть врятувати життя.
Як діяти, якщо є ризик потрапити в ситуацію домашнього насильства?
- зробіть копії або фото важливих документів, сховайте їх або передайте родичам, друзям чи близьким для вас людям;
- завчасно підготуйте речі першої необхідності, ліки, документи, дублікати ключів та гроші;
- зберігайте такі речі в надійному та доступному для вас місці або у людини, якій довіряєте;
- домовтесь з сусідами, друзями або близькими людьми щодо сигналів про перебування у небезпеці, щоб вони знали, коли ви потребуєте допомоги, а також щодо вашого тимчасового місця перебування;
- навчіть дітей не втручатися у конфлікт дорослих, вміти покликати на допомогу та викликати 102.
Якщо ви зазнали домашнього насильства:
- при тілесних ушкодженнях, обов'язково зверніться до медичних закладів та детально повідомте лікаря про ситуацію, що сталася;
- зафіксуйте всі прояви насильства: фото синців та саден, повідомлень з погрозами, запис телефонних розмов, медичних довідок;
- зателефонуйте на 102 та повідомте про ситуацію, яка сталась;
- повідомте своїх родичів або близьких людей про ваш стан та подальші наміри;
- якщо ви потрапили до притулку чи знайшли прихисток у знайомих змініть свої контактні дані (адресу електронної пошти, номер телефону), вимкніть геолокацію в телефоні, ноутбуці, планшеті, та не відображайте своє місцезнаходження у соціальних мережах.
Нагадаємо, при Ужгородському районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді функціонує мобільна бригада соціально-психологічної допомоги людям, які перебувають у кризовій ситуації і потребують екстреної допомоги, зокрема — й постраждалим від домашнього насильства. Основна мета її діяльності — невідкладне надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг із консультування, кризового та екстреного втручання та інших соціальних послуг, відповідно до їхніх потреб. У складі мобільної бригади працюють фахівці із соціальної роботи та психолог. Мобільна бригада функціонує в робочі дні з 08.00 до 17.00 год. Звертатися за допомогою можна за тел.: 61-62-04.
Також, постраждалі від домашнього насильства можуть отримати кваліфіковану допомогу за телефонами Національної “гарячої лінії” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації - 116 123 (безкоштовно з мобільного) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних).
Насильство, як правило, має циклічний і наростаючий характер. Якщо агресор «підняв руку» він обов’язково це зробить знову, але прикладена ним сила вже буде більшою, збільшиться і частота прояву агресії. Якщо фізичне, психологічне, економічне або сексуальне насильство залишається без адекватного реагування – можливі тяжкі наслідки як для психологічного так і фізичного здоров’я. При будь-якому його прояві – обов’язково звертайтеся за підтримкою близьких, поліції, спеціалізованих соціальних служб, психологів за необхідною допомогою.
Остання зміна сторінки: 30-09-2020 10:56