Наставництво – вид безоплатної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, насамперед підліткам. Він не потребує грошей, спеціальної освіти або особливих ресурсів. Наставництво дуже підходить для людей, котрі запитують: « Чим я можу допомогти дитині позбавленій батьківського тепла і любові?». Наставник – це, в першу чергу, друг, який періодично навідується до дитини, яка перебуває в інтернатному закладі, й допомагає їй порадою або навчає.
Наставники, супроводжуючи дітей як в інтернатному закладі, так і поза ним, допомагають їм соціалізуватися, адаптуватися до самостійного життя шляхом розвитку власного потенціалу, впевненості у своїх силах, визначенні життєвої мети.
Це свого роду волонтерство. Люди добровільно і безоплатно погоджуються бути другом для дитини із закладу інтернатного типу, допомагати їй у підготовці до самостійного життя. Наставник може навчити підопічного найпростішим побутовим речам: як готувати їжу, прати й прасувати; пояснити, звідки беруться гроші і як правильно планувати бюджет, як обирати товари в магазині; розповісти, куди звертатися для отримання медичної допомоги або інших консультацій; допомогти визначитися з майбутньою професією, підготуватися до вступу до вузу або знайти роботу.
Завоювавши довіру дитини, він може пояснити, як будувати близькі стосунки і створювати сім'ю. Можливо, показати приклад власної сім'ї, адже вихованці інтернатів не бачать здорової моделі сімейних стосунків і не вміють їх створювати.
За програмою наставник має зустрічатися з вихованцем хоча б раз на тиждень протягом року. Як правило, одним роком спілкування не обмежується. І після завершення програми діти зберігають дружні стосунки з наставниками. Наставник – це передусім підтримка. Найважливіше в наставництві – це постійність.
Наставником для дитини може стати дієздатна особа віком від 18 років. Винятки – ті ж самі, що для усиновлювачів. Вони прописані в статті 212 Сімейного кодексу.
Зокрема, наставниками не можуть бути люди, які вже були усиновлювачами або опікунами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку; страждають на певні хвороби або за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду.
Також наставниками, як і усиновлювачами, не можуть бути іноземці, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини.
Наставниками також не можуть бути люди, які були засуджені за певними статтями Кримінального кодексу або мають непогашену судимість за вчинення інших злочинів.
Наставництво - добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.
Тож, якщо Ви хочете поділитися своїм теплом з дітками у яких немає сім’ї і стати для них другом, Вам потрібно звернутися до Ужгородського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 8 тел. 61-62-04.
Остання зміна сторінки: 12-08-2020 13:35