Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї – одна з оптимальних форм сімейного влаштування, при якій особи, які надають послуги з виховання, догляду та захисту прав дітей, прийнятих в свої сім'ї забезпечують реальну можливість дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, реалізувати право на життя в родині.
Прийомна сім'я - це одна із форм влаштування дітей, в якій прийомні батьки беруть на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні діти живуть у такій сім'ї до досягнення повноліття або до 23 років, якщо вони навчаються у ВУЗі. Таким чином, після досягнення дитиною повноліття або закінчення навчання вона вибуває з прийомної сім’ї.
Дитячий будинок сімейного типу формується і діє за таким же принципом з різницею, що дітей може бути розміщено не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.
Діти, які виховуються у прийомній сім'ї або в будинку сімейного типу не втрачають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за ним зберігаються всі пільги, передбачені законодавством України.
При влаштуванні дітей до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї сімейних правовідносин не виникає – вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями, прийомними батьками та за участю соціального працівника, який здійснює соціальний супровід, на підставі аналізу родинних взаємин і причин через які дитина втратила батьківське піклування.
Варто зазначити, що прийомні батьки, батьки-вихователі є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей, дітей-вихованців.
Фінансування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу здійснюється за рахунок державного бюджету. Прийомним батькам, батькам-вихователям щомісяця виділяються кошти на харчування прийомних дітей, придбання для них одягу, взуття, м’якого інвентарю, лікарських засобів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок тощо.
24 грудня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1101 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 січня 2020 року підвищено розміри державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з 2 до 2,5 прожиткових мінімумів, а для дітей з інвалідністю – з 2 до 3,5 прожиткових мінімумів.
При цьому якщо дитині-сироті або дитині, позбавленій батьківського піклування, виплачуються пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між встановленим для дитини розміром державної соціальної допомоги та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім'ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).
Успішність «народження нової сім’ї» залежить від розуміння батьками потреб прийомної дитини, дитини-вихованця та усвідомлення можливих труднощів на цьому шляху. Створення прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу повинно бути завжди спільним і усвідомленим рішенням всіх її членів, а також прийомної дитини при підтримці служби соціального супроводу. Виховний потенціал дитячого будинку сімейного типу або ж прийомної сім'ї, як форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, має об’єктивні переваги перед іншими соціальними інститутами, перш за все інтернатного типу, виходячи із таких міркувань: природність процесу виховання; основою виховного впливу є емоційний контакт дитини з батьками-вихователями, прийомними батьками, який базується на довірі дітей до дорослих; виховання в малій групі найповніше відповідає вимозі поступового залучення дитини до соціального життя; тривалість виховного впливу батьків-вихователів на прийомних дітей; комплексний підхід у вихованні; індивідуальний підхід до кожної дитини; взаємозацікавлений характер стосунків вихователів та вихованців; контроль за негативними проявами та негативними впливами як серед дітей, так і зовнішніх факторів.
Якщо Ви бажаєте стати батьками-вихователями або прийомними батьками за більш детальною інформацією для проходження навчання та збору необхідних документів звертайтесь до Ужгородського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 8. тел. 61-62-04.
Остання зміна сторінки: 01-12-2020 14:31