Оголошення

Пане Міністре, звертаюсь до Вас за порадою. Я інвалід ІІ групи, нещодавно була звільнена з роботи із причин встановлення групи інвалідності та відсутності вакансії для осіб з обмеженими можливостями на підприємстві. На мою думку таке звільнення є незаконним. Дуже прошу, порадьте, що мені робити та чи дійсно були підстави для мого звільнення? Дякую.

Олена Дегтярьова

Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.

Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.

Коли роботодавець може звільнити працівника?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

Що передбачено законодавством?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах,в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою діяльністю та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Які обов’язки мають працедавці?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Що робити якщо особа з інвалідністю не має змоги працювати на підприємстві?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

Що забороняється?

Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці інших осіб.

Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?

Щонайменше – накладання штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у томі числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального впровадження.

Як захистити себе?

Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишись питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Прес-служба ГТУЮ у Закарпатській області
 

У жовтні 2018 року Всеукраїнською благодійною організацією „Асоціація благодійників України” оголошено старт нового етапу Національного конкурсу „Благодійна Україна -2018”.

Мета Конкурсу:

розвиток ефективного соціально-орієнтованого благодійництва, меценатства та волонтерства в Україні шляхом публічного стимулювання кращих благодійників, меценатів та волонтерів, їхніх організацій та практик.

Завдання Конкурсу:

- популяризація благодійництва, меценатства та волонтерства, їхніх організацій та ефективних практик;

- відзначення кращих благодійників, меценатів та волонтерів, їхніх організацій та ефективних практик, інших колективів та організацій, які реалізували значні благодійні проекти та акції в Україні протягом звітного року;

- інформування суспільства про кращі практики благодійної діяльності;

- популяризація та заохочення широкого кола громадян до благодійності.

Переможців на загальнодержавному рівні визначатимуть в 16-тьох основних, 3-ох індивідуальних та 4-ох спеціальних номінаціях.

Кінцевий термін подачі заявок для участі у Національному конкурсі „Благодійна Україна – 2018” 15 березня 2019 року. Церемонія нагородження традиційно відбудеться навесні 2019 року.

Додаткову інформацію про Конкурс (умови, критерії, порядок оцінювання) можна отримати на офіційному веб-сайті Національного конкурсу „Благодійна Україна” (http://blagoukraine.org/ukr/about.html )».

10 грудня в Україні стартує Всеукраїнський тиждень права - масштабна серія заходів, покликаних сприяти підвищенню правової освіченості та правової свідомості громадян.

Всеукраїнський тиждень права започатковано відповідно до Указу Президента України від 8 грудня 2008 року №1149 «Про Всеукраїнський тиждень права», і проводиться він щороку в тиждень, що включає 10 грудня – Міжнародний день прав людини. Дане свято засновано 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, що стала першим міжнародним документом, в якому чітко сформульовані положення про права людини. У 2018 році відзначається 70-та річниця Загальної декларації прав людини.

Наступного тижня по всій Україні всі органи державної влади та громадські організації будуть проводити різноманітні заходи, спрямовані на правопросвітництво – на те, щоб розповісти людям, які у них є права, як ними скористатись і як їх захистити.

Долучайтеся!

З програмою Всеукраїнського тижня права можна ознайомитись за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/19ZltaSTo2UNgedU8Eth9Wu1v9BYhRZRj/view?fbclid=IwAR0BhU1b4BmOhrdk18DgW3nlFYsTdFePEu1UIQeu1PhEQitHE24y6uLZPo4

Відеоматеріали за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Ttzhpw5l758

Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області

Мій чоловік, коли вип’є, піднімає на мене руку. Спершу думала, що цього більше не повториться, але за останній рік він мене бив мало не щомісяця. Що мені робити?

Ольга

Перш за все, хочу порадити Вам і всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб. Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

– уповноважених підрозділів органів поліції,

– загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,

– служби у справах дітей за місцем свого проживання,

– скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системибезоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно вмежах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

Прес-служба ГТУЮ у Закарпатській області

   Ужгородське управління ГУ ДФС у Закарпатській області області нагадує, що право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року зберігається за платником до кінця податкового року, наступного за звітним. Тобто, для отримання податкової знижки за 2017 рік, платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи) податкову декларацію про майновий стан і доходи до31 грудня 2018 року. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не використає своє право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.