Відповідно до Програми розвитку земельних відносин в Ужгородському районі на 2017 рік, затвердженої рішенням ХУІ сесії УІІ скликання Ужгородської районної ради 23.06.2017 № 277, розроблена технічна документація про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського району Закарпатської області, та затверджена рішенням 22 сесії УІІ скликання Ужгородської районної ради від 07.03.2018 № 363 .

Технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського району Закарпатської області та картограми до них передано в Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області для використання в роботі.

«За інформацією Державної служби статистики споживчих цін за 2015 рік становив 143,3%. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті Податкового кодексу України станом на 01 січня 2016 року становить 1,433.

Відповідно до пунктy 6 підрозділу б Перехідних Положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 20 І 5 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовуєrься із значенням 120 відсотків.

Тому значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогoсподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2.» 

Головне управління Держземагентства у Закарпатській області інформує громадськість про доручення Голови Держземагентства України Сергія Рудика щодо можливості отримання військовослужбовцями, які виконують завдання по здійсненню антитерористичної операції у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, для ведення садівництва, для індивідуального дачного будівництва.

Для цього учаснику бойових дій треба звернутись до територіального органу Держземагентства у районі або безпосередньо до Головного управління Держземагентства у Закарпатській області з відповідним документом, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ, тощо).

Зазначеним особам буде надана допомога при складанні клопотання про надання у власність земельної ділянки, а також забезпечення надання графічного матеріалу з бажаним місцем розташування земельної ділянки та в межах законодавства надана всебічна консультативна допомога щодо подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності у таких розмірах:

  • для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство,
  • для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
  • для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
  • для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара

Варто зазначити, що згідно із частиною 4 статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Для того, щоб безоплатно отримати земельну ділянку у власність, громадянину України необхідно здійснити наступні дії:

КРОК 1

Звернутись до органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельними ділянками державної або комунальної власності, із клопотанням про безоплатне надання земельної ділянки у власність.

Таким органом щодо земель комунальної власності, які переважно розташовані в межах населених пунктів, є відповідна сільська, селищна, міська рада, а щодо земель державної власності, які, як правило, розташовані за межами населених пунктів, є Головне правління Державного агентства земельних ресурсів в області.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Зазначені клопотання розглядаються у відповідності до частини 7 ст.118 Земельного кодексу України.

Разом з тим, роз’яснюємо, що відповідно до Плану-графіку дій Держземагентства України та головних управлінь Держземагентства в областях та м. Києві щодо реалізації громадянами України – військовослужбовцями, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитеростичної операції у східних та південно-східних областях України, їх конституційних пра на безоплатне отримання земельних ділянок із земель запасу державної (комунальної) власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, особистого селянського господарства та індивідуального дачного будівництва (далі План-графік дій) Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в області приймає рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в рекомендований термін до п’яти днів від дати реєстрації клопотання.

КРОК 2

Замовити у землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вартість, строки виконання робіт встановлюються відповідним договором, укладеним між замовником та розробником документації із землеустрою. Відповідно до статті 28 Закону України «Про землеустрій» максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Разом з тим, роз’яснюємо, що відповідно до Плану-графіку дій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок військовослужбовцям розробляються державними підприємствами, що виконують землевпорядні роботи, в рекомендований термін до тридцяти днів від дати укладання договору на проведення робіт із землеустрою.

Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню уповноваженими органами влади відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України. За потреби, відповідно до Плану-графіку дій, Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в області разом з територіальними підрозділами Держземагентства у районах сприяє в межах компетенції у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок військовослужбовцям у відповідних структурних підрозділах місцевого органу виконавчої влади у сфері містобудування та архітектури.

КРОК 3

Звернення до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держземагентства України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається:

  • -копія документа, що посвідчує особу;
  • -копія документа, що посвідчує повноваження діяти від Вашого імені (договір, довіреність);
  • -копія документа про присвоєння податкового номера;
  • -розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

КРОК 4

Подана заява протягом 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держземагентства за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, а межі ділянки не порушують меж вже зареєстрованих ділянок, державний кадастровий реєстратор реєструє земельну ділянку у Державному земельному кадастрі і видає Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номеру.
Зауважуємо, що відповідно до Плану-графіку дій державна реєстрація земельних ділянок військовослужбовцям у Державному земельному кадастрі здійснюється в рекомендований термін протягом чотирьох днів з дня реєстрації заяви та подання документації.

КРОК 5

Подання до органу, уповноваженого розпоряджатись земельною ділянкою, клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. До клопотання додається примірник погодженого проекту, Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, агрохімічний паспорт земельної ділянки (поля).
Зауважуємо, що відповідно до Плану-графіку дій перевірка на відповідність законодавству поданих до документів та прийняття рішень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок військовослужбовцям та надання таких ділянок у власність здійснюється Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів в області в рекомендований термін до п’яти днів з дати реєстрації клопотання.

КРОК 6

Після одержання рішення про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, громадянин подає до Реєстраційної служби заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,

КРОК 7

Подана заява протягом 14 днів розглядається Державним реєстратором, в результаті чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, видається Свідоцтво про право власності на земельну ділянку та Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Землі сільськогосподарського призначення, від яких залежить продовольче забезпечення країни, характеризуються низькою віддачею. Причинами цього явища є безгосподарське ставлення до землі, помилкова стратегія максимального залучення земель до обробітку, недосконалі техніка і технології обробітку землі та виробництва сільськогосподарської продукції, недодержання науково обґрунтованих систем ведення землеробства, зокрема, внесення недостатньої кількості органічних добрив, низький науково-технічний рівень проектування, будівництва та експлуатації меліоративних систем, недосконала система використання і внесення мінеральних добрив та невиконання природоохоронних, комплексно-меліоративних, протиерозійних та інших заходів. Основні причини зниження врожайності і погіршення якості врожаю за беззмінного вирощування сільськогосподарських культур пов'язані з однаковим використанням поживних речовин ґрунту, значною кількістю бур'янів серед посівів, їх ушкодженням шкідниками і хворобами, накопиченням у ґрунті різних токсичних речовин – продуктів життєдіяльності рослин і мікроорганізмів.

Розвиток різних форм власності та господарювання на землі без суворого і надійного державного екологічного контролю, брак відповідної законодавчої бази призвели до споживацького ставлення до землі, а в сільському господарстві – до ігнорування екологічних вимог в угоду економічним інтересам.

В сучасних умовах господарювання велике значення набуває питання охорони земель. Правове регулювання у сфері охорони земель   здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

Відсутність спеціальних нормативних актів та відповідальності за нераціональне використання землі дозволяли власникам землі та землекористувачам по споживацькі ставитися до національного багатства –землі.

Нарешті ця прогалина у законодавстві була заповнена. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по збереженню родючості ґрунтів» від 04.06.2009 №1443-V, який набуває чинності з 1 січня 2012 року, внесені зміни до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, до законів України «Про охорону земель», «Про землеустрій».

Суть цих змін полягає в тому, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повинні використовуватися відповідно до розроблених і затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи по охороні земель.

На період до 1 січня 2015 року вимога закону про наявність проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни і впорядкування угідь, розповсюджується тільки на тих власників та землекористувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більше, ніж100 га, а після 01.01.2015 – на всіх власників і землекористувачів, які ведуть товарне виробництво.

На території Закарпатської області 199 сільськогосподарських підприємств з площею понад100 га, з них виготовлено лише 3 проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, відповідно виникає необхідність у виготовленні ще 196 таких проектів.

У вказаному проекті землеустрою повинні міститися нормативи оптимального співвідношення культур в сівозмінах, які визначають структуру посівних площ для певного природно-сільськогосподарського регіону та перелік встановлених культур для вирощування.

Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010№164.

Результати багаторічних досліджень учених наукових установ Української академії аграрних наук щодо формування сівозмін у різних природно-кліматичних зонах України в сучасних умовах ведення землеробства викладені у Методичних рекомендацій щодо оптимального співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України, затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української Академії Наук від 18.07.2008 №440/71.

Сівозміни є основою стабільності землеробства, оскільки вони позитивно впливають на всі важливі ґрунтові режими, насамперед, поживний і водний, а також повітряний і тепловий, сприяють активній детоксикації шкідливих речовин, визначаючи, таким чином, весь комплекс умов розвитку складного агробіоценозу, найважливішою складовою якого є зелені рослини. Їх  планують таким чином, щоб поля кожної з них знаходились в одній ґрунтово-екологічній або технологічній групах земель і були рівновеликими. Розміщення полів однієї сівозміни у декількох ґрунтово-екологічних або технологічних групах земель дуже ускладнює, а іноді й зовсім унеможливлює освоєння і ведення сівозміни. Як уже зазначалось, тривалість ротації сівозміни залежить від культури, яка має найдовший період повернення на попереднє місце вирощування. Дотримання цієї вимоги дає змогу вирощувати потрібну культуру на максимально можливій площі.

До порушень встановлених вимог чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах або навіть беззмінних посівів спонукає кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції яка диктує виробництво, у першу чергу, «прибуткових» культур. Проте розвиток землеробства в нашій країні загалом повинен базуватися на впровадженні раціональної системи сівозмін – польових, кормових і спеціальних.

За невиконання вимог закону про наявність проекту землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, з 2013 року діє ст.55 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає притягання до адміністративної відповідальності осіб:

 - які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених проектів землеустрої, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, з накладенням штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

   - які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з відхиленням від затверджених проектів землеустрої, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, з накладенням штрафу на громадян від 5 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилення державного контролю за використанням земель сільськогосподарського призначення дозволить в майбутньому запровадити ефективні та науково обгрунтовані заходи ведення товарного сільгоспвиробництва.

Район Місце розташування земельної ділянки Площа, га Функціональне використання земельної ділянки Для якого інвестиційного проекту пропонується земельна ділянка
1 Ужгородський с. Коритняни, вул. Миру,795, контур 348 1,90 виробнича діяльність за пропозицією інвестора
2 Ужгородський с. Коритняни, контур 283 4,90 виробнича діяльність за пропозицією інвестора
3 Ужгородський за межами с. Тисаагтелек 1,00 виробнича діяльність за пропозицією інвестора
4 Ужгородський ур. «Секасст» за межами с. Дубрівка 1,50 комерція за пропозицією інвестора
5 Ужгородський за межами с. Дубрівка біля р-ну Короп 1,00 комерція за пропозицією інвестора
6 Ужгородський с. Дубрівка при в’їзді 1,00 комерція за пропозицією інвестора