Благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з  інженерного  захисту,  розчищення,  осушення  та озеленення території,  а також  соціально-економічних,   організаційно-правових   та   екологічних  заходів з покращання мікроклімату,  санітарного очищення, зниження  рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту  з  метою  її  раціонального  використання,  належного утримання та  охорони,  створення умов щодо захисту і  відновлення  сприятливого  для життєдіяльності людини, довкілля.

     Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон) визначає правові,економічні, екологічні, соціальні та  організаційні   засади   благоустрою   населених   пунктів   і спрямований  на  створення  умов,  сприятливих для життєдіяльності людини.

     Елементами  благоустрою (ст.21) є:
    1)   покриття площ,  вулиць,  доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих  норм  і стандартів; 
2) зелені   насадження   (у   тому   числі   снігозахисні  та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах  благоустрою  загального користування, санітарно-захисних зонах,  на прибудинкових територіях;
3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;
4) засоби  та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;
5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;
6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;
 7) комплекси   та   об'єкти   монументального   мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;
8) обладнання  (елементи)  дитячих,   спортивних   та   інших майданчиків;
9) малі архітектурні форми;
10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

     Малі  архітектурні  форми  -  це елементи декоративного чи  іншого оснащення об’єкта благоустрою.  До них  належать:

  • альтанки, павільйони, навіси;
  • паркові арки (аркади) і колони (колонади);
  • вуличні вази, вазони і амфори;
  • декоративна та ігрова скульптура;
  • вуличні меблі (лавки, лави, столи);
  • сходи, балюстради;
  • паркові містки;
  • огорожі, ворота, ґрати;
  • інформаційні стенди, дошки, вивіски;
  • інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

     Розміщення  малих  архітектурних форм здійснюється відповідно до  цього  Закону  за  рішенням  власника  об’єкта  благоустрою  з дотриманням  вимог  законодавства,  державних  стандартів,  норм і правил.

      Статтею 10Закону визначено повноваження сільських, селищних і міських рад та  їх виконавчих органів у сфері благоустрою  населених пунктів.  А саме:
1.     затвердження  місцевих  програм  та заходів з благоустрою населених пунктів;
2.     затвердження   правил  благоустрою  територій  населених пунктів; 
3.     створення  в  разі  необхідності  органів  і  служб  для забезпечення  здійснення  спільно  з іншими суб'єктами комунальної власності  благоустрою  населених  пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 
4.     визначення  на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій   (балансоутримувачів),  відповідальних  за  утримання об’єктів благоустрою. 

     

     До  повноважень  виконавчих  органів сільських, селищних, міських рад належить:

     1)  забезпечення  виконання  місцевих  програм  та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

     2)  організація  забезпечення  на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;
     3)    організація    місць    відпочинку    для    населення;

     4)  затвердження  схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;
   5)  здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій  населених  пунктів,  інженерних  споруд  та об’єктів,  підприємств,  установ  та  організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування  майданчиками  для  платного  паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об’єктів тощо;

     6)   визначення   місць   стоянок   транспортних  засобів  та майданчиків для паркування на об’єктах благоустрою;

    7)   визначення   графіків   роботи   зовнішнього  освітлення території;

     8)   визначення  на  об’єктах  благоустрою  місць  розміщення громадських вбиралень;

     9)    залучення    на    договірних    засадах    коштів    і матеріально-технічних  ресурсів   юридичних    та     фізичних  осіб  для   здійснення   заходів    з благоустрою населених пунктів;
     10)  визначення  обсягів  пайової участі власників тимчасових споруд  торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою;
     11)  визначення  в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними  та  фізичними  особами за забруднення довкілля та інші екологічні  збитки,  спричинені  порушенням  законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;

     12)   інформування   населення   про   здійснення  заходів  з благоустрою населених пунктів;

      13)  участь  у  проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений  пункт  найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 

     14)  видача  дозволу  на  порушення  об’єктів  благоустрою  у
випадках та порядку,  передбачених цим Законом.

       Дозвіл  на  порушення  об’єктів  благоустрою  визначений ст.26-1.

       Порушення  об’єктів  благоустрою,  пов’язане з виконанням суб’єктами    господарювання    земляних   та   ремонтних   робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об’єктів благоустрою виконавчого  органу  сільської,  селищної,  міської  ради  (далі - дозвіл),  крім  випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.

     Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються:

    особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право   користування   земельною  ділянкою,  у  тому  числі  право земельного сервітуту;

     у   складі   підготовчих  або  будівельних  робіт,  право  на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

     Роботи  з  усунення  наслідків аварій на об’єктах благоустрою розпочинаються   негайно   з  обов'язковим  подальшим  оформленням дозволу в порядку, визначеному законодавством.

      Перелік  земляних  та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно  отримати дозвіл, встановлюється у Типовому порядку щодо видачі дозволів на порушення об’єктів благоустрою або відмови в їх видачі,  переоформлення,  видачі  дублікатів,  анулювання дозволів (далі  - Типовий порядок), який затверджується Кабінетом Міністрів України.

      Порядок   видачі  дозволів  або  відмови  в  їх  видачі, переоформлення,    видачі    дублікатів,    анулювання    дозволів затверджується  рішенням  відповідної сільської, селищної, міської ради  на  підставі  Типового порядку,

затвердженого Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870  «Про затвердження Типового  порядку  видачі дозволів  на порушення об’єктів  благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів».

      У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято    таке    рішення,   застосовується   Типовий   порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України.

       Одночасно повідомляю, що  Наказ "Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту"- затверджений.

Висновок – не погоджено рішенням №324 від 23.06.16

Лист – №3842 від 23.06.16

 

      Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку  на  всій території населеного пункту (села, селища, міста).
      Статтею 28 цього Закону визначено порядок  охорони та утримання зелених насаджень.   

      Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку   (   1045-2006-п  ),  затвердженому  Кабінетом  Міністрів України.  Постанова  Кабміну  від 1 серпня 2006 р. № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

      Вимоги щодо благоустрою території населеного пункту встановлюються Правилами  благоустрою території населеного пункту (стаття 34). Орган місцевого самоврядування може затвердити свої правила благоустрою.

        Стаття 36 Закону визначає порядок фінансування заходів з благоустрою населених пунктів.

       Фінансування  заходів  з  благоустрою  населених  пунктів, утримання  та  ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів,  якщо це передбачено умовами відповідних   договорів,   а  також  за  рахунок  пайових  внесків власників  тимчасових  споруд,  розміщених  на  території  об'єкта благоустрою,   інших  передбачених  законом  джерел  фінансування.

       Фінансування заходів  з  благоустрою  населених  пунктів може

здійснюватися  за  рахунок  коштів  державного  бюджету,  місцевих бюджетів,  коштів підприємств,  установ, організацій, добровільних внесків юридичних осіб та  громадян,  інших  джерел,  передбачених законом.

      Наказом Міністерства охорони здоров’я України   від 17.03.2011  затверджені Державні санітарні норми та  правила  утримання територій населених місць.

         Проектування об’єктів благоустрою здійснюється згідно ізДБН Б.2.2-5:2011   Благоустрій територій.

         Відповідно до наказу Мінрегіобуду 07.07.2011 № 109 «Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»  без отримання містобудівних умов та обмежень здійснюється проектування:

 -тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, малих архітектурних форм, пристроїв вуличної реклами  з легких конструкцій, огорожі територій та ділянок ( пункт 13),

 -заміна  повітряних  ліній  на  кабельні (пункт 17),

 -дитячих   та  спортивних майданчиків,  передбачених містобудівною документацією (пункт 19),

 -благоустрою  прибудинкових  територій  (пункт 19),

 -зовнішнього  освітлення будівель та споруд  (встановлення  антен, кондиціонерів, витяжок, тощо) (пункт 26).

            Висновок. Враховуючи, що об’єкти  благоустрою відіграють важливу роль у формуванні життєвого середовища, проектування та розміщення їх необхідно здійснювати з дотриманням чинного законодавства.

Додатки:

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 30 жовтня 2013 р. № 870

ТИПОВИЙ ПОРЯДОК 
видачі дозволів на порушення об’єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів

1. Цей Типовий порядок встановлює процедуру видачі дозволів на порушення об’єктів благоустрою (далі - дозвіл) або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.

2. Дія цього Типового порядку поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.

3. Дозвіл не вимагається, якщо земляні та/або ремонтні роботи проводяться:

особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;

у рамках підготовчих або будівельних робіт, право на проведення яких оформлене в установленому законодавством порядку.

4. Дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1.

Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.

Для переоформлення, анулювання або видачі дубліката дозволу подаються заява та дозвіл або його дублікат (крім випадку видачі дубліката у зв’язку з втратою).

Зазначений перелік документів є вичерпним.

5. Видача дозволу, його переоформлення, видача дубліката та анулювання дозволу здійснюються на безоплатній основі.

Форма дозволу наведена у додатку 2.

6. Дозвіл видається на проведення робіт, перелік яких наведено у додатку 3. Строк дії дозволу визначається з урахуванням умов проведення робіт і не може перевищувати один рік.

7. Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі цього Типового порядку.

У разі коли відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято зазначене рішення, застосовується цей Типовий порядок.

8. Дозвіл видається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.

9. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради веде реєстр дозволів.

10. Відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в установленому порядку.

11. У разі коли у строк, установлений пунктом 8 цього Типового порядку, не видано дозвіл або відмову в його видачі, право проведення на об’єкті благоустрою робіт виникає на десятий робочий день з дня закінчення зазначеного строку та вважається, що дозвіл видано.

12. Підставою для переоформлення дозволу є передача права проведення на об’єктах благоустрою робіт іншій особі або зміна найменування юридичної особи чи прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця та/або їх місцезнаходження.

Переоформлення дозволу здійснюється за процедурою, передбаченою частиною восьмою статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Під час переоформлення дозволу проведення робіт не зупиняється.

13. Підставою для видачі дубліката дозволу є втрата або пошкодження дозволу.

Дублікат дозволу видається за процедурою, встановленою частиною дев’ятою статті

4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

14. Дозвіл може бути анульовано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:

подання особою, яка отримала дозвіл, заяви про його анулювання та оригіналу дозволу або його дубліката;

наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що отримали дозвіл.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради у разі анулювання дозволу вносить відповідну інформацію до реєстру дозволів.

15. У разі анулювання дозволу за заявою особи, яка отримала дозвіл, така особа може отримати новий дозвіл відповідно до вимог цього Типового порядку.


 

Додаток 1 
до Типового порядку

ЗАЯВА

 

Додаток 2 
до Типового порядку

ДОЗВІЛ


 

Додаток 3 
до Типового порядку

ПЕРЕЛІК 
земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл

1. Земляні або монтажні роботи, не пов’язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд.

2. Земляні або монтажні роботи, пов’язані з розриттям дорожнього покриття вулиць, доріг, майданів, площ.

3. Роботи, пов’язані з порушенням благоустрою об’єктів зеленого господарства.

4. Роботи, пов’язані з інженерними вишукуваннями.

5. Роботи, пов’язані з археологічними дослідженнями.

6. Улаштування нових та/або заміна існуючих посадкових майданчиків для пасажирів міського громадського транспорту з встановленням навісу або павільйону.

7. Ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків.

8. Заміна пошкоджених та застарілих конструкцій опор, ліхтарів, освітлювальної арматури, тросів, розтяжок, кабелів, дротів, комунікаційної апаратури.

9. Прокладення, перекладення або заміна водостічних, водопровідних труб та водоприймальних колодязів.

10. Установлення нових, відновлення, ремонт та заміна існуючих малих архітектурних форм.

11. Відбудова, відновлення зруйнованих частин фундаментів пам’ятників, декоративних скульптур та композицій, елементів обладнання фонтанів та декоративних басейнів із заміною зношених труб та водопровідної арматури фонтанів тощо.

12. Установлення нових та/або ремонт і відбудова пошкоджених споруд і обладнання пляжів (гардеробів, камер схову, пунктів прокату пляжного інвентарю, туалетів, лав, грибків, навісів, альтанок тощо), спортивного та дитячого устаткування.


 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 1 серпня 2006 р. № 1045

ПОРЯДОК 
видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах

1. Цей Порядок визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території населеного пункту.

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про місцеве самоврядування в Україні”“Про архітектурну діяльність”“Про благоустрій населених пунктів” і “Про регулювання містобудівної діяльності”.

{Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 349 від 11.04.2012}

2. Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:

{Абзац другий пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 349 від 11.04.2012}

будівництва об’єкта архітектури на підставі документів, визначених частиною першою статті  34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

{Абзац третій пункту 2 в редакції Постанови КМ № 349 від 11.04.2012}

знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;

проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

досягнення деревом вікової межі;

провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;

ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

3. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:

за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку);

на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Видалення зелених насаджень на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів не потребує прийняття рішення компетентним органом.

{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 349 від 11.04.2012}

4. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п’ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.

Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.

Голова комісії готує в п’ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 466 від 03.07.2013}

{Пункт 4-1 виключено на підставі Постанови КМ № 466 від 03.07.2013}

5. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон.

{Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 349 від 11.04.2012}

Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 349 від 11.04.2012}

6. Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі:

будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) житлових будинків, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, благоустрою та інших об’єктів будівництва, що споруджуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету;

{Абзац другий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 466 від 03.07.2013}

знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;

проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

досягнення деревом вікової межі;

провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;

ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації;

проведення робіт з реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський";

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 860 від 05.08.2009}

виконання робіт з будівництва пожежних депо, передбачених у Державній цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1237 від 14.10.2009}

будівництва культових будівель та будівель, необхідних для їх обслуговування, що здійснюється релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законом порядку (за умови погодження такого будівництва з Мінприроди та Держкомнацрелігій);

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1254 від 25.11.2009}

проведення робіт з будівництва у м. Києві залізнично-автомобільного та Подільського мостових переходів через р. Дніпро;

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 102 від 14.02.2011}

будівництва у м. Києві під'їзної автомобільної дороги від просп. Червонозоряного (поблизу примикання вул. Кіровоградської) до міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни);

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 731 від 13.07.2011}

будівництва у м. Києві транспортної розв'язки біля станції метрополітену "Дніпро";

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 731 від 13.07.2011}

будівництва у м. Києві транспортної розв'язки на примиканні просп. Науки до Столичного шосе;

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 731 від 13.07.2011}

будівництва ділянки автомобільної дороги Київ (житловий масив Ново-Біличі, вулиця Генерала Наумова) - Ірпінь (житловий масив Романівка);

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 843 від 03.08.2011}

проведення робіт з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит".

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1012 від 28.09.2011}

проведення СБУ робіт з будівництва житлових будинків для військовослужбовців та членів їх сімей по вул. Онуфрія Трутенка, 3, у Голосіївському районі м. Києва, фінансування яких передбачено за рахунок коштів державного бюджету;

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2012}

проведення робіт з будівництва центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, управління Державтоінспекції Головного управління МВС у м. Києві по вул. Жулянській, 5, у Голосіївському районі м. Києва;

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 638 від 18.07.2012}

будівництва об’єктів будівництва на земельних ділянках, на яких здійснюється реалізація національного проекту “Технополіс” - створення інфраструктури інноваційного розвитку та високих технологій” і його складових, будівництва об’єктів зовнішньої інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі під’їзних доріг та інженерних мереж до земельних ділянок, на яких здійснюється реалізація зазначеного національного проекту і його складових;

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1014 від 31.10.2012}

будівництва під’їзної автомобільної дороги та інженерних мереж від Кільцевої дороги (вул. Міська) до земельної ділянки по вул. Пономарьова, 1а, у Святошинському районі м. Києва, на якій здійснюється реалізація проекту “BIONIC Hill” - складової національного проекту “Технополіс”.

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1014 від 31.10.2012}

7. Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 349 від 11.04.2012}

8. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

{Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 349 від 11.04.2012}

9. Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості.

10. Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

11. Відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

17.03.2011  N 145                      
                                                                                                  Зареєстровано в Міністерстві             

                                                                          юстиції України
                                                                                                      5 квітня 2011 р.  за N 457/19195
 
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА

  утримання територій населених місць

I. Загальні положення

     1.1. У  цих Державних санітарних нормах та правилах утримання
територій  населених  місць  (далі  -  Санітарні  норми)   терміни вживаються у такому значенні:

     вигрібна яма   (вигріб)  - інженерна   споруда   у    вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів,  наземна частина  якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів;

     контейнер для  зберігання  побутових  відходів  (контейнер) - металева  або  пластикова  ємність,  призначена  для  збирання  та зберігання  побутових  відходів,  виготовлена  згідно  з  вимогами державних стандартів;

     органічна складова  побутових  відходів  -  залишки побутових відходів (продуктів  харчування,  паперу,  текстилю   тощо),   що складаються   з   органічних   речовин,  які  піддаються  процесам біологічного розпаду (гниття);

     планово-подвірна система   збирання   побутових   відходів  - система,  за якою зібрані в контейнери побутові відходи перевозять на  об'єкти  поводження  з  відходами для їх подальшого оброблення (перероблення), утилізації, знешкодження чи захоронення;

     планово-поквартирна система  збирання  побутових  відходів  - система,  яка не  передбачає  наявності  контейнерів,  а  споживач самостійно завантажує побутові відходи у сміттєвоз, що прибуває за графіком;

     планово-регулярна система   санітарного  очищення  -  система санітарного  очищення,  що  передбачає  регулярне  (за   графіком) перевезення  побутових  відходів  з  населених  місць  до місць їх оброблення (перероблення),  утилізації, видалення, знешкодження чи захоронення у терміни, визначені у Санітарних нормах;

     помиї -  рідкі  відходи,  що  утворюються  під  час   прання, умивання,  миття посуду та прибирання приміщень,  приготування їжі та можуть містити залишки  твердих  відходів  (поліетилен,  папір, ганчір'я тощо);

     прибирання об'єктів благоустрою - захід санітарного очищення, що  передбачає  регулярне  збирання  та  перевезення в установлені місця побутових відходів, видалення вуличного змету, листя, гілля, снігу, льоду тощо;

     санітарне очищення  територій  населених   місць   (санітарне очищення)     -     комплекс     планувальних,     організаційних, санітарно-технічних  та  господарських  заходів   щодо   збирання, зберігання,  перевезення,  оброблення (перероблення),  утилізації, видалення,  знешкодження   і   захоронення   побутових   відходів, включаючи   небезпечні  відходи  у  їх  складі,  що  утворилися  в населених місцях,  а також прибирання об'єктів благоустрою з метою запобігання  шкідливому впливу факторів середовища життєдіяльності
на життя і здоров'я людини та майбутніх поколінь;

     складова побутових  відходів,  що  не підлягає утилізації,  - залишки побутових відходів,  що  не  можуть  бути  використані  як вторинний матеріальний чи енергетичний ресурс;

     схема санітарного очищення  -  документ,  у  якому  містяться графічні  та текстові матеріали щодо черговості здійснення заходів та  обсягів  робіт  з  санітарного  очищення,  систем  і   методів збирання,   зберігання,  перевезення,  оброблення  (перероблення), утилізації,  видалення,  знешкодження  і   захоронення   побутових відходів,  включаючи  небезпечні  відходи у їх складі,  необхідної кількості  сміттєвозів,  механізмів,  устаткування  та  інвентарю,
доцільності проектування, будівництва, реконструкції чи розширення об'єктів  поводження  з  відходами,   їх   основні   параметри   і розміщення,   орієнтовані   капіталовкладення   на  будівництво  і придбання технічних засобів;

     утилізатор (подрібнювач)   залишків   харчових   продуктів  - пристрій для оброблення (перероблення) побутових  відходів  шляхом подрібнення  залишків харчових продуктів та видалення їх у систему водовідведення.

     Інші терміни   використовуються   у   значеннях,   визначених Законами України "Про  забезпечення  санітарного  та  епідемічного благополуччя  населення"  ( 4004-12 ),  "Про благоустрій населених пунктів"  (  2807-15  ),  "Про  відходи"  (  187/98-ВР   ),   "Про житлово-комунальні   послуги"   (   1875-15  )  та  іншими  актами законодавства.

     1.2. Санітарні  норми  встановлюють  вимоги  до   санітарного очищення  територій  населених  місць,  а  також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів  благоустрою  та  державного санітарно-епідеміологічного  нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами.

     Вимоги Санітарних  норм  не поширюються на сферу поводження з відходами,  пов'язаними з виробничою діяльністю  підприємств,  які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

     1.3. Дія   Санітарних   норм  поширюється  на  відносини,  що виникають у сфері благоустрою населених пунктів  та  поводження  з відходами,   та   вони  є  обов'язковими  для  виконання  органами виконавчої  влади,   місцевого   самоврядування,   підприємствами, установами,   організаціями   незалежно  від  форми  власності  та підпорядкування і громадянами.

II. Санітарне очищення    територій населених місць

     2.1. Санітарне  очищення  територій  населених  місць повинно бути  плано-во-регулярним  і  включати  раціональне  та   своєчасне збирання,    зберігання,   перевезення   та   видалення,   надійне знешкодження,  економічно доцільну утилізацію побутових відходів і екологічно безпечне захоронення побутових відходів, що утворюються на території населеного пункту та у місцях  перебування  людей  за його  межами,  відповідно до схеми санітарного очищення погодженої державною    санітарно-епідеміологічною    службою     відповідної адміністративної   території   та   затвердженої  у  встановленому
законодавством порядку.

     2.2. Санітарне    очищення    територій    населених    місць здійснюється  спеціалізованими  підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування на договірних засадах у встановленому законодавством порядку.

     2.3. Для житлових кварталів (мікрорайонів),  що проектуються, вимоги  до   санітарного   очищення   повинні   бути   передбачені відповідною містобудівною документацією.

     2.4. Для  забезпечення  шумового  комфорту населення побутові відходи слід вивозити,  як правило,  не раніше ніж о 7 годині і не пізніше  ніж  о  23  годині,  при  цьому  рівні  шуму  не  повинні перевищувати гігієнічних нормативів для відповідного часу доби.

     2.5. Забороняється спалювати  побутові  відходи  на  об'єктах благоустрою та на об'єктах поводження з відходами,  не призначених для цього.

     2.6. У разі застосування планово-подвірної  системи  збирання побутових відходів на об'єктах благоустрою населених пунктів мають бути  виділені  спеціально  обладнані  майданчики  для  розміщення контейнерів   для   зберігання   побутових  відходів  (контейнерні майданчики) із зручними під'їздами для сміттєвозів.

     2.7. Контейнерні  майданчики  повинні   мати   водонепроникне тверде покриття та бути обладнані навісами, огорожею та ізольовані від об'єктів  обслуговування  населення,  господарських  дворів  і магістральних вулиць  смугою  зелених  насаджень  шириною не менше 1,5 м, не повинні бути прохідними для пішоходів і транзитного руху транспорту.

     2.8. Контейнерні  майданчики  повинні  бути віддалені від меж земельних   ділянок   навчальних   та    лікувально-профілактичних закладів,   стін   житлових  та  громадських  будівель  і  споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань  не менше 20 м.

     На території садибної забудови населених пунктів відстань від контейнерних  майданчиків  до  меж  присадибних ділянок зі сторони вулиць повинна складати не менш як 5 м.

     Місця розміщення   контейнерів   для   зберігання   побутових відходів на присадибній ділянці та відстань від  них  до  власного житлового  будинку  визначає  власник  цього будинку з додержанням правил добросусідства.

     Спірні питання   щодо   місць   розміщення   контейнерів  для зберігання побутових відходів  на  території  присадибної  ділянки розглядаються  у  порядку  вирішення  земельних  спорів  згідно  з законодавством.

     2.9. Місця розташування контейнерних майданчиків на  об'єктах благоустрою  населених  пунктів  визначаються  у  складі  проектів будівництва житлових  і  громадських  будівель  і  споруд,  а  для території  садибної  забудови - у складі проектів детальних планів цих територій.

     2.10. У виняткових випадках в районах забудови,  що склалася, де немає можливості дотримання відстаней,  зазначених у пункті 2.8 Санітарних  норм,  місця  розташування  контейнерних   майданчиків встановлюються   комісією  за  участю  посадових  осіб  спеціально уповноважених органів містобудування та  архітектури  і  державної санітарно-епідеміологічної    служби,    а   також   представників  балансоутримувача будинку  та  органу  самоорганізації  населення.
Комісією  складається  акт довільної форми щодо місця розташування контей-нерного майданчика,  який підписується всіма членами комісії у чотирьох примірниках для кожної із сторін.

     Дозволяється розміщення контейнерів для зберігання  побутових відходів  у ізольованих спеціально обладнаних приміщеннях будівель і споруд за умови  дотримання  вимог,  передбачених  пунктом  2.20 Санітарних норм.

     2.11. Роздільне   збирання   побутових   відходів,  включаючи небезпечні відходи у їх складі,  здійснюється власниками  відходів відповідно   до   законодавства   про   відходи   та   санітарного законодавства.

     2.12. Відбір вторинної  сировини  з  побутових  відходів,  що зібрані  у  контейнери або завантажені у сміттєвози,  дозволяється тільки на спеціалізованих підприємствах з сортування та  переробки побутових  відходів  відповідно до вимог законодавства про відходи та санітарного законодавства.

     2.13. Кількість контейнерів для зберігання побутових відходів визначається  чисельністю  населення,  що  ними  користується,  та нормами надання послуг з вивезення  побутових  відходів.  Сумарний об'єм   контейнерів  для  зберігання  побутових  відходів  повинен перевищувати фактичний об'єм їх утворення на 25 відсотків.

     2.14. Під час зберігання  побутових  відходів  у  контейнерах повинна  бути  виключена  можливість  їх загнивання,  розкладання, розвіювання та розпилювання.  Термін зберігання в холодний  період року  (при середньо-добовій температурі -5 град.С і нижче) повинен бути не  більше  ніж  три  доби,  а  в  теплий  період  року  (при середньодобовій  температурі більше ніж +5 град.С) - не більше ніж одна доба (щоденне перевезення).

     Перевезення великогабаритних  і  ремонтних відходів необхідно проводити у міру  їх  утворення,  але  не  рідше  одного  разу  на тиждень.

     Перевезення окремих  складових  побутових  відходів,  що   не загнивають   та  не  утворюють  неприємних  запахів,  допускається здійснювати рідше, за графіками, узгодженими з виконавцем послуг з перевезення  відходів  та власником чи балансоутримувачем об'єктів благоустрою.

     2.15. Власник контейнерів для зберігання  побутових  відходів зобов'язаний   забезпечити   їх  миття  та  дезінфекцію  засобами, дозволеними  до  використання   Міністерством   охорони   здоров'я України,  у літній період року - не рідше одного разу на 10 діб, а в інші періоди року - не рідше одного разу на місяць.

     2.16. У  разі   застосування   планово-поквартирної   системи збирання  побутових  відходів  споживачі  самостійно  завантажують побутові  відходи  у   сміттєвоз,   що   прибуває   за   графіком. Забороняється  виставляти та складувати побутові відходи за межами присадибної ділянки завчасно (раніше однієї  години)  до  прибуття сміттєвозу.

     Виконавці послуг з перевезення побутових відходів зобов'язані інформувати населення про графік перевезення побутових відходів.

     Планово-поквартирну систему збирання побутових відходів можна застосовувати виключно на території садибної забудови.

     2.17. У житлових будинках,  що будуються висотою 5 поверхів і вище,  може бути  влаштовано  сміттєпроводи  відповідно  до  вимог державних будівельних норм та державних стандартів.

     Дозволяється проектувати  та  будувати  житлові  будинки  без улаштування    сміттєпроводів   у   разі   проведення   оброблення (перероблення) побутових відходів шляхом обладнання  всіх  квартир утилізаторами  (подрібнювачами)  залишків  харчових  продуктів  та влаштування окремого  технічного  ліфту  для  перевезення  твердих відходів.

     В існуючих багатоповерхових  житлових  будинках  дозволяється закриття сміттєпроводу у разі проведення оброблення (перероблення) побутових відходів шляхом обладнання  всіх  квартир  утилізаторами (подрібнювачами)  залишків  харчових  продуктів та письмової згоди всіх мешканців цих будинків за  погодженням  з  балансоутримувачем цих будинків.

     2.18. Кришки   завантажувальних  клапанів  сміттєпроводів  на сходових клітках повинні мати ущільнювач з  гумовою  прокладкою  з метою  герметизації та захисту від шуму.  У житлових будинках,  що мають  сміттєпроводи,   повинні   бути   забезпечені   умови   для щотижневого  їх  чищення,  дезінфекції,  дезінсекції і дератизації каналів сміттєпроводу,  для чого канали обладнуються  відповідними пристроями.

     2.19. Для    дезінфекції    каналів    сміттєпроводів    слід застосовувати  засоби,  дозволені  до  використання  Міністерством охорони здоров'я України.

     Використання  хлорвмісних    дезінфекційних    засобів     для   дезінфекції    

контейнерів та каналів сміттєпроводів забороняється.

     2.20. Сміттєприймальну     камеру    необхідно    розміщувати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу та забезпечувати гарячим і  холодним водопостачанням та водовідведенням (улаштування трапів у підлозі).  Сміттєприймальну камеру не  допускається  розміщувати суміжно з житловими кімнатами квартир.

     Сміттєприймальна камера повинна бути  облаштована  автономним вентиляційним   каналом   та  мати  самостійний  вхід  з  дверима, обладнаними вентиляційними отворами у їх нижній  частині.  Вхід  у сміттєприймальну  камеру  повинен  бути ізольований від загального входу в житловий будинок та  в  інші  приміщення,  а  також  вікон сусідніх     квартир     глухою    стіною    (екраном).    Підлога сміттєприймальної камери повинна бути зручною для  транспортування контейнерів  та  розташовуватись  на  одному рівні з асфальтованим під'їздом.

     Поверхня стін,  стелі  та  підлоги  сміттєприймальної  камери повинна бути  гладкою,  стійкою  до  механічного  впливу,  покрита водонепроникними  матеріалами,  що  легко очищаються та допускають часте миття звикористанням мийних та дезінфекційних засобів,  або пофарбована     зносостійкими    лакофарбовими    матеріалами    з антибактеріальними  властивостями,   що   дозволяють   її   вологе прибирання  та  дозволені  до  використання  Міністерством охорони здоров'я України.

     Категорично забороняється   скидати   побутові   відходи   із сміттєпроводу безпосередньо на підлогу сміттєприймальної камери (у сміттєприймальній  камері  повинен бути запас контейнерів не менше ніж на одну добу),  а також виставляти контейнери з  відходами  за межі  сміттєприймальної  камери завчасно (раніше однієї години) до прибуття сміттєвозу.

     2.21. Рідкі відходи (фекалії,  сеча, помиї), що утворюються у житлових   та  громадських  будівлях  і  спорудах  за  відсутності централізованого водопостачання  та  водовідведення,  допускається зберігати  у вигрібних ямах (вигребах).  У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною.

     Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку.  Об'єм  вигребу  розраховується  виходячи  з   чисельності населення, що ним користується.

     Вигреби необхідно очищати у міру їх  заповнення.  Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь,  а  також  використання  їх  як  добрива  в   сільському господарстві забороняється.

     2.22. Вигреби   повинні  бути  віддалені  від  меж  земельних ділянок навчальних  та  лікувально-профілактичних  закладів,  стін житлових  та  громадських будівель і споруд,  майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

     Місце розміщення  вигребу  на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового  будинку  визначає  власник  цього будинку з додержанням правил добросусідства.

     Спірні питання щодо місць розміщення  вигребів  на  території присадибної  ділянки  розглядаються  у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.

     В умовах   нецентралізованого   водопостачання   вигреби   на території присадибної  ділянки   повинні   бути   віддалені   від індивідуальних колодязів  і  каптажів  джерел на відстань не менше 20 м,  при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів  і каптажів  джерел  повинна  бути  не  менше  50  м.  При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.

     2.23. У населених пунктах,  на території курортів,  у  місцях масового   скупчення   і  відвідування  громадян  (парки,  сквери, торгово-розважальні   комплекси   тощо)   повинні   влаштовуватись громадські вбиральні відповідно до вимог санітарного законодавства з  розрахунку  1   санітарно-технічний   прилад   на   500   осіб. Забороняється будівництво громадських вбиралень,  каналізованих на вигріб.

     За погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою відповідної  адміністративної  території  на   період   проведення масових громадських заходів (мітинги, концерти, спортивні змагання тощо)  місця  їх  проведення   необхідно   додатково   забезпечити контейнерами  для  зберігання  побутових  відходів  та  мобільними (пересувними)    санітарно-технічними    приладами     (вбиральні, умивальники) із запасами питної води та герметичними ємностями для збору рідких відходів з розрахунку  на  чисельність  громадян,  що беруть   участь   у  заходах,  за  нормами  утворення  відходів  і водоспоживання.

     2.24. Відведення  стічних  вод,  що  утворилися   в   процесі господарсько-побутової  і  виробничої  діяльності  (крім  шахтної, кар'єрної і дренажної води), повинно здійснюватись централізованою системою водовідведення.

     У разі  відсутності  інженерних  мереж   міської   (селищної, сільської)  каналізації  або  розташування об'єктів на відстані не
менше ніж 500 м від найближчого колектора  стічних  вод  необхідно передбачати каналізування об'єктів на локальні очисні споруди, при цьому  перевагу  слід  віддавати  ґрунтовим  методам  біологічного очищення стічних вод.

     Обладнання внутрішньобудинкової каналізації та  каналізування
об'єктів з відведенням стічних вод у вигрібні ями забороняється.

     2.25. Відведення  стічних  вод,  що утворилися на забудованій території  внаслідок   випадання   атмосферних   опадів,   повинно здійснюватись  з  усього басейну стоку системою зливової (дощової) каналізації,  яка є обов'язковим елементом  благоустрою  населених пунктів.  У  містах  і селищах міського типу необхідно передбачати зливову (дощову) каналізацію закритого типу з попереднім очищенням стоку. Застосування відкритого водовідвідного устаткування (канав, кюветів,  лотків тощо) допускається в сільських населених пунктах, а також на території парків.

     2.26. Перевезення  побутових  відходів  необхідно здійснювати спеціально   обладнаними   для   цього   транспортними    засобами (сміттєвозами, асенізаційними машинами тощо), що унеможливлюють їх розвіювання,  розсипання,  розливання  та  розпилення,   а   також забезпечують  зручність  під  час їх завантаження та вивантаження. Під  час  перевезення  небезпечних  відходів  у  складі  побутових необхідно  забезпечити збереження їх цілісності та унеможливити їх руйнування та змішування між собою та з іншими видами відходів.

     2.27. Видалення  побутових   відходів   обов'язково   повинно включати   їх   оброблення   (перероблення)   шляхом  промислового сортування   з   подальшим   перевезенням   вторинної    сировини, небезпечних відходів,  органічної складової та складової побутових відходів, що не підлягає утилізації (після її глибокого пресування до  щільності  природних  ґрунтів  (більше 1 т/куб.м) і подальшого брикетування),  до місць чи об'єктів утилізації,  знешкодження або захоронення  відповідно  до  вимог  законодавства  про  відходи та санітарного законодавства.

     Залежно від   вмісту   органічних   речовин  окремі  складові побутових відходів  підлягають  утилізації  шляхом  їх  оброблення (перероблення)   на  спеціалізованих  підприємствах  з  отриманням кінцевого продукту - біогумусу або біопродукції на його основі.

     2.28. Складова побутових відходів, що не підлягає утилізації, повинна    знешкоджуватись    на   спеціалізованих   підприємствах (сміттєспалювальні   заводи,   піролізні   установки   тощо)   або захоронюватись     на     спеціально    обладнаних    для    цього полігонах/звалищах.

     2.29. Спеціалізовані      підприємства      з      оброблення (перероблення),  знешкодження, захоронення та утилізації побутових відходів можна розміщувати в промислових та  комунально-складських зонах  населених  пунктів  та  за  їх  межами за умови організації санітарно-захисної   зони   відповідно   до   вимог    санітарного законодавства.

               III. Прибирання об'єктів благоустрою

     3.1. На  всіх об'єктах благоустрою повинні бути встановлені в достатній кількості урни для сміття.  Відстань між урнами  повинна становити  10-40  м на територіях з підвищеною щільністю населення та 50-100 м - на  територіях  із  середньою  і  низькою  щільністю населення.   Урни  обов'язково  встановлюються  в  місцях  зупинки громадського транспорту,  входу в метро та  громадські  і  житлові будівлі та споруди.

     Чищення урн слід проводити систематично в міру їх наповнення. За утримання урн у чистоті відповідають підприємства,  установи та організації,  що  здійснюють  прибирання   закріплених   за   ними територій.

     3.2. Забороняється  складування  тари  і запасів товарів біля кіосків,  наметів,  торгівельних павільйонів,  магазинів та  інших підприємств  торгівлі,  а  також  на  прилеглій  до них території.

Підприємства торгівлі зобов'язані здійснювати прибирання прилеглих
територій  у  радіусі  не  менше 5 м та забезпечувати зберігання і перевезення побутових  відходів  відповідно  до  вимог  Санітарних норм.

     3.3. Механізоване  миття,  поливання  і  підмітання проїжджої частини вулиць і майданів з твердим покриттям у літній період слід проводити планово.

     Під час миття дорожнього покриття  накопичене  в  прилотковій частині  дороги забруднення не повинно викидатись потоками води на смуги зелених насаджень або тротуар.

     3.4. Вулиці  з  підвищеною  інтенсивністю  пішохідного   руху (понад 100 осіб/год.), а також тротуари біля підприємств торгівлі, вокзалів,  зупинок громадського транспорту,  входу в метро в жарку пору року повинні поливатись не рідше одного разу на добу.

     3.5. Проїжджа   частина  вулиць,  на  яких  відсутня  зливова каналізація,  для  зниження  запиленості   повітря   і   зменшення забруднень повинна прибиратись підмітально-прибиральними машинами.

     3.6. Заправляти  поливально-мийні  і  підмітально-прибиральні машини водою з відкритих водойм можна лише за умови, що її склад і властивості   відповідають  гігієнічним  вимогам  до  води  водних об'єктів у  місцях  господарсько-питного  чи  культурно-побутового водокористування.

     3.7. У  період  листопаду  потрібно своєчасно прибирати опале листя.  Зібране листя необхідно вивозити на  спеціально  відведені ділянки  або  на поля компостування.  Спалювати листя на території житлової забудови, в скверах і парках забороняється.

     3.8. У зимовий період  року  з  метою  запобігання  утвореннюожеледиці  та  сприяння  її ліквідації необхідно проводити обробку дорожніх  покриттів  технологічними  матеріалами,  дозволеними  до використання Міністерством охорони здоров'я України.

     3.9. Забороняється  переміщення,  перекидання  і  складування сколу  льоду,  забрудненого  снігу  тощо   на   ділянках   зелених насаджень,  водоймах,  укритих  льодом,  пляжах  та гідротехнічних спорудах.

     Вивезення сколу  льоду,  забрудненого  снігу  тощо  необхідно здійснювати на спеціально облаштовані ділянки на території  споруд зливової   каналізації   з   відведенням  талої  води  на  споруди механічної очистки відповідно до вимог санітарного законодавства.

     3.10. Власники  об'єктів   дорожнього   сервісу   зобов'язані забезпечити  прибирання  прилеглої  території  відповідно до вимог Санітарних норм.

                     IV. Прибирання об'єктів
                    з відособленою територією

     4.1. На  об'єктах  з  відособленою територією (пляжі,  ринки, парки, лікувально-профілактичні заклади,  кладовища тощо) збирати та зберігати відходи, мити автотранспорт, зберігати тару і дрова в не передбачених для цього місцях забороняється.

     4.2. Вимоги  до  прибирання  території  пляжів  полягають   у такому.   Власники   чи  балансоутримувачі  пляжів  у  процесі  їх експлуатації повинні забезпечити прибирання  берега,  роздягалень, зеленої   зони,  миття  тари  і  дезінфекцію  вбиралень,  а  також перевезення зібраних відходів щоденно до 8 години ранку.

     4.3. Урни необхідно розташовувати на відстані 3-5 м від смуги зелених  насаджень і не менше ніж 10 м від урізу води.  Урни мають бути розставлені  з   розрахунку   не   менше   однієї   урни   на 625 кв.м  території  пляжу.  Відстань  між установленими урнами не повинна перевищувати 25 м.

     4.4. Контейнери  для  зберігання  побутових   відходів   слід встановлювати  поза  межами  прибережної  захисної  смуги  річок і водойм та пляжної  зони  з  розрахунку  один  контейнер  місткістю 1,1 куб.м на 2500 кв.м площі пляжу.

     4.5. На  територіях  пляжів необхідно влаштовувати громадські вбиральні з розрахунку одне місце на 75 відвідувачів. Відстань від громадських вбиралень  до  місця  купання  має  бути  не менше ніж 50 м і не більше ніж 200 м.

     4.6. На території пляжу необхідно встановлювати фонтанчики  з підведенням   питної  води,  призначеної  для  споживання  людиною відповідно  до  вимог  санітарного  законодавства.  Відстань   між фонтанчиками   не   повинна   перевищувати   200   м.   Відведення використаних вод дозволяється в проточні водойми  на  відстані  не менше  100  м  за течією від межі пляжу.  Забороняється відведення води з питних фонтанчиків у місця, не призначені для цього.

     4.7. Відкриті   і   закриті   роздягальні,   павільйони   для роздягання,  гардероби  слід мити щодня із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів,  дозволених до використання  Міністерством охорони здоров'я України.

     4.8. Щорічно  на  пляж  необхідно  підсипати чистий пісок або гальку.

     4.9. На піщаних  пляжах  не  рідше  одного  разу  на  тиждень необхідно  проводити механізоване рихлення поверхневого шару піску з видаленням зібраних відходів.  Після  рихлення  пісок  необхідно вирівнювати.

     4.10. У   місцях,   призначених   для   купання,  категорично забороняється прати білизну і купати тварин.

     4.11. На пляжах повинні бути організовані медичні  пункти  та рятувальні станції.

     4.12. Об'єкти обслуговування населення,  що розташовуються на пляжах,  повинні  бути  забезпечені   централізованими   системами водопостачання    та    водовідведення.    У    разі   відсутності централізованих інженерних мереж  необхідно  влаштовувати  систему водопостачання  для  кожного  окремого  об'єкта та локальні очисні споруди водовідведення і розміщувати їх  поза  межами  прибережної захисної смуги річок і водойм та пляжної зони.

     4.13. Вимоги  до  прибирання  території  парків  полягають  у такому.  Господарська  зона  з   контейнерними   майданчиками   та громадськими вбиральнями  повинна  бути  розташована не ближче ніж 50 м  від  місць  масового  скупчення  населення,  що   відпочиває (танцювальні майданчики, естради, фонтани, головні алеї, видовищні павільйони тощо).

     4.14. Кількість урн установлюється з розрахунку одна урна  на 800  кв.м  площі  парку.  На  головних  алеях  відстань між урнами повинна бути не більше ніж 40  м.  Біля  кожного  ларка,  палатки, кіоску     (продовольчого,     сувенірного,    книжкового    тощо) встановлюється урна місткістю не менш ніж 10 куб. дм.

     4.15. Кількість  контейнерів  на  господарських   майданчиках визначається за показником середнього утворення відходів за 3 дні.

     4.16. Основне прибирання парків проводиться після їх закриття та до 8 години ранку.  Протягом дня необхідно збирати  відходи  та опале  листя, проводити  патрульне  прибирання,  поливати  зелені насадження.

     4.17. Вимоги         до         прибирання          території лікувально-профілактичних закладів полягають у такому.  Поводження з   небезпечними   відходами   у   складі    побутових    відходів шкірно-венерологічних,  інфекційних,  онкологічних, хірургічних та інших   відділень  лікувально-профілактичних   закладів    повинно здійснюватись  відповідно  до  вимог  законодавства  про відходи і санітарного  законодавства  та  потребує  спеціальних  методів   і засобів  поводження  з  ними,  а  їх  захоронення  та знешкодження необхідно здійснювати на спеціально відведених місцях чи об'єктах.

     4.18. Режим і спосіб прибирання території з твердим покриттям залежать   від   специфіки  лікувально-профілактичного  закладу  і визначаються  керівником  закладу  за  погодженням   з   державною санітарно-епідеміологічною  службою  відповідної  адміністративної території.

     Побутові відходи,     що     утворюються     на     території лікувально-профілактичних    закладів,    підлягають     видаленню відповідно до Санітарних норм.

     4.19. Контейнерні    майданчики   розміром   не   менше   ніж 40 кв.м необхідно розташовувати на  території  господарської  зони лікувально-профілактичного закладу   на   відстані  не  менше  ніж 25 м  від  лікувально-діагностичних   та   палатних   корпусів   і харчоблоків.  Допускається встановлювати контейнери для зберігання побутових  відходів  у   вбудованих   приміщеннях   господарського призначення,  обладнаних відповідно до вимог, передбачених пунктом 2.20 Санітарних норм.

     4.20. На території та в приміщеннях лікувально-профілактичних закладів  необхідно  встановлювати виключно емальовані та фаянсові урни.

     Кількість урн  визначається з розрахунку не менше однієї урни на кожні 700  кв.м  території  закладу.  На  головних  алеях  урни повинні бути встановлені на відстані 10 м одна від одної.

     4.21. Лікувально-профілактичний   заклад   проводить  щоденне прибирання  території  закладу,  очистку,  мийку  та   дезінфекцію збірників урн, контейнерів та майданчиків для їх розміщення.

     Для проведення         дезінфекційних         робіт         у лікувально-профілактичних закладах повинні застосовуватись засоби, дозволені до використання Міністерством охорони здоров'я України.

          V. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд
             за утриманням територій населених місць

     5.1. Державний     санітарно-епідеміологічний    нагляд    за утриманням   територій   населених   місць    здійснює    державна санітарно-епідеміологічна     служба     згідно    з    санітарним законодавством у порядку запобіжного та поточного нагляду.
   

 5.2. Поточний  державний  санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється   вибірковими   перевірками   дотримання санітарного законодавства на об'єктах благоустрою за планами органів,  установ та  закладів  державної санітарно-епідеміологічної служби на рік,  а також  позапланово  залежно  від  санітарної, епідемічної ситуації та за зверненнями громадян.