СКИНУТИ

Впровадження пілотного проекту з інтегрування гендерної складової в навчальні програми закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони, яке відбувається у межах Національного плану дій з імплементації Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», вже принесло відчутні результати. До цієї ініціативи приєдналися десять профільних навчальних закладів, що складає майже третину всіх вишів сектору безпеки і оборони України. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час міжнародної конференції «Врахування гендерних питань у навчальних програмах закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони України».

За її словами, це свідчить про усвідомлення необхідності модернізації  підходів  щодо  дотримання  принципів  рівності чоловіків та жінок у безпековому секторі.

Віце-прем’єр-міністр поінформувала, що минулого тижня у Нью-Йорку відбулося засідання 63-ї сесії Комісії ООН зі становища жінок, на якій міжнародна спільнота в котре підкреслила важливість включення гендерної складової в освітні програми задля подолання стереотипів та формування гендерної компетентності. «Я вважаю, що Україна йде в ногу з часом і вимогами, які формуються на світовому рівні і, реалізовуючи цей проект з десятьма вишами сектору безпеки і оборони, виконує рекомендації, ухвалені Комісією для всіх країн. Зокрема, йдеться про пункт щодо важливості розробки гендерно-чутливих навчальних планів для покращення якості освіти», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

У цьому контексті представниця Уряду особливо звернула увагу на діяльність Національної академії державної прикордонної служби та Національної академії Національної гвардії України, відзначивши  їхню фахову та оперативну роботу в цьому напрямку. «Їхня робота є двигуном цього процесу. Саме Академія прикордонників ініціювала створення Центру гендерної компетентності сектору безпеки і оборони, який, я впевнена, послужить майданчиком для гендерного навчання та підвищення кваліфікації персоналу всіх категорій та всіх складових сектору безпеки і оборони нашої країни», – сказала Віце-прем’єр-міністр.

Зі свого боку інші учасники конференції – представники закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони та міністерств – поділилися своїм досвідом та практиками інтеграції гендерних програм у навчальний процес.

Так, заступник начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Мотика повідомив, що університет плідно працює над зазначеним питанням. Зокрема, утворено робочу групу з питань реалізації НПД 1325 на період до 2020 року, а в основу багатьох рішень і постанов, у тому числі і на урядовому рівні, лягли напрацювання науково-дослідного центру та низки консультативних і семінарських груп університету. «Така робота дозволила встановити, що раніше розгляд питань рівності в більшості випадків не був виокремлений окремим блоком у навчальних дисциплінах підготовки майбутніх військових фахівців за відповідними напрямками», – зазначив  він.

Для подолання викликів, пов'язаних з гендерною проблематикою, Сергій Мотика від імені Військового інституту запропонував проводити ґрунтовні дослідження з гендерної тематики, зокрема, ті, які розкривають сутність і методологію гендерної освіти, шляхи, умови і засоби її інтеграції в професійну підготовку майбутніх фахівців не тільки відомчих вишів, а й усіх інших. Доречним, за його словами, буде збільшення кількості видань на цю тему, проведення стажувань за кордоном, обмін лекторами, створення бази даних електронної картотеки викладачів і дослідників, які працюють над гендерними питаннями тощо.

«Доцільно також ввести обов'язкову дисципліну «Реалізація гендерної рівності в секторі безпеки і оборони», щоб молодь мала реальну та практичну уяву, що таке рівність і яка її користь для Збройних Сил України», – підсумував  Сергій Мотика.

Своєю чергою перший проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук та полковник поліції Станіслав Гусарєв поінформував присутніх про кількісні показники гендерного розподілу у навчальному закладі.

«З 2800 осіб теперішнього постійного складу академії зараз майже понад третину (1180 осіб) складають жінки. Керівний склад – це 43% жінок, перемінний склад коливається в межах 43-47% відсотків. І ми пишаємося цими цифрами. У порівнянні з початком 90-х років минулого століття, коли жінок було лише 5%, як бачимо, кількість виросла в рази», – зауважив він.

Під час заходу Віце-прем'єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що два роки тому дослідження організації  «ООН Жінки» з оцінки гендерного впливу в секторі безпеки та оборони виявило низку системних проблем. Зокрема, питання забезпечення рівності чоловіків та жінок не розглядалося як системна складова реформ у цьому секторі, не було інтегроване у процес освіти та підготовки особового складу складових сектору безпеки та оборони. Суттєвого вдосконалення потребували питання забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час набору та просування по службі.

Сьогодні, за словами Віце-прем'єр-міністра, ситуація виглядає зовсім по-іншому. В межах реалізації Національного плану дій з виконання резолюції РБ ООН 1325 багато роботи було виконано народними депутатами, членами Уряду, викладачами профільних закладів освіти і міжнародними партнерами. Так, у вересні минулого року вже почали роботу 19 гендерних радників у військових ВНЗ та установах культури, підпорядкованих Міністерству оборони України. Наразі за цей важливий напрямок у структурних підрозділах Міноборони та Генерального штабу відповідають близько 60 осіб, аналогічна ситуація і в Міністерстві внутрішніх справ.

«Сподіваюся, що найближчим часом і Міністр оборони, і Начальник  Генерального штабу ЗСУ, і Міністр внутрішніх справ залучать штатних радників з гендерних питань. Над цим зараз ведеться активна робота. Тож сьогодні Україна може слугувати для деяких інших країн прикладом того, як регулювати і забезпечувати рівність чоловіків та жінок у секторі безпеки і оборони», – зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

У 2016 році Україна ухвалила перший Національний план дій з виконання резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року (НПД 1325) з метою сприяння інтеграції тематики жінок, миру та безпеки в процеси реформ, відновлення та встановлення миру. У вересні 2018 року, за результатами проміжної оцінки НПД 1325, Уряд ухвалив оновлений документ. Для забезпечення системного підходу у впровадженні гендерної тематики в навчальні програми закладів освіти сектору безпеки і оборони, а також  відповідності їхнього змісту міжнародним нормам та стандартам щодо гендерної рівності Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за підтримки проекту ООН Жінки  «Гендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», започаткувала ініціативу із комплексного інтегрування гендерної тематики у навчальні програми закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони. Минулого року 10 пілотних закладів відомчої освіти приєдналися до цієї ініціативи.

Міжнародна конференція «Врахування гендерних питань у навчальних програмах закладів вищої освіти сектору безпеки і оборони» має на меті створення платформи для обміну досвідом, викликами та підходами з врахування гендерної тематики і порядку денного «Жінки, мир, безпека» в навчальних програмах між представниками різних закладів освіти сектору безпеки і оборони, представниками міністерств країн ЄС, НАТО та країн-сусідів.

Суверенна, незалежна і стабільна Україна, неухильно віддана демократії і верховенству права, має першорядне значення для євроатлантичної безпеки. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, внаслідок російсько-українського конфлікту, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. 

Центральні події

  • Діалог і співпраця розпочалися відразу після закінчення холодної війни, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).
  • Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, на основі якої було започатковано Комісію Україна – НАТО (КУН), що мала опікуватися розвитком співпраці.
  • Декларація від 2009 року про доповнення до Хартії Україна – НАТО надала повноваження КУН підкріпити зусилля країни щодо просування реформ, спрямованих на реалізацію євроатлантичних прагнень України, шляхом запровадження у життя Річної національної програми України.
  • Надалі співпраця продовжувала поглиблюватися на взаємовигідних засадах, причому Україна бере активну участь в операціях і місіях під проводом НАТО.
  • НАТО надає першорядного значення підтримці всеосяжних перетворень у галузі безпеки і оборони в Україні. Ці реформи мають вирішальне значення для демократичного розвитку України й зміцнення її здатності забезпечувати власну оборону.
  • Внаслідок російсько-українського конфлікту НАТО розширила підтримку, що надається Україні, у галузі розвитку потенціалу і розбудови спроможностей.
  • З часу Варшавського саміту НАТО у липні 2016 року, практична допомога Україні з боку НАТО надається у вигляді Комплексної програми допомоги (КПД) Україні.
  • У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким членство держави в Альянсі знову визнано стратегічним пріоритетом національної зовнішньої і безпекової політики.

Попри розповсюджене стереотипне уявлення про НАТО як військово-політичний блок, НАТО є, передусім, політичною організацією, яка має у своєму розпорядженні необхідні військові можливості. І як будь-яка політична організація, вона приділяє значну увагу цивільним аспектам співробітництва як між державами-членами, так і з державами-партнерами, які залучаються до діяльності НАТО через програму Партнерство заради миру (ПЗМ) РЄАП.

Співробітництво у сфері планування та реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру є найбільшим невійськовим компонентом в рамках ПЗМ. Однією з найпомітніших ініціатив НАТО в цивільній сфері є відкриття Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи у червні 1998 р. Завдяки діяльності цього Центру оперативну допомогу міжнародного співтовариства змогли отримати жертви повеней в Україні на Закарпатті в 1998 та 2001 рр., в Албанії та Чехії в 2002 р., в Азербайджані в 2003 р., в Болгарії, Грузії, Румунії та Киргизстані в 2005 р. Центр був також центральною ланкою у процесі надання міжнародної гуманітарної допомоги постраждалим від землетрусу регіонам Пакистану восени 2005 р.

В рамках Ініціативи з навколишнього середовища та безпеки (спільної програми НАТО, ОБСЄ, програми навколишнього середовища ООН і програми розвитку ООН) Україна є учасником проекту з моніторингу в режимі реального часу стану річок Прут та Дністер. Крім України, в проекті задіяні Молдова і Румунія. На даний момент, завдяки фінансуванню НАТО, вже встановлено 4 автоматичні станції моніторингу стану якості та кількості води в згаданих річках.

Україна також бере участь у спільному з НАТО та ОБСЄ проекті щодо створення мобільного заводу для утилізації та переробки ракетного палива.

У рамках Програми ПЗМ триває реалізація наступних програм та проектів співробітництва України з НАТО:

Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості оборонних інституцій

Мета: надання допомоги у запровадженні в структурах сектору безпеки і оборони України практики ефективного, доброчесного і прозорого менеджменту; зміцненні механізмів протидії і запобігання корупції; удосконаленні системи управління ресурсами.

Основні форми: організація та проведення самооцінки оборонних і безпекових інституцій щодо виявлення корупційних ризиків і загроз; вироблення на підставі цього рекомендацій та їх подальша імплементація; організація та проведення навчальних курсів з антикорупційної тематики; створення кола національних експертів у рамках Ініціативи.

Експертами Альянсу надається практична допомога стосовно реалізації спільно визначених пріоритетів і завдань в рамках згаданої Ініціативи НАТО.

Програма з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Мета: надання допомоги у підготовці за єдиною програмою цивільного персоналу інституцій сектору безпеки і оборони України, здатного у своїй службовій діяльності до запровадження та реалізації системних державних реформ.

Основні форми: проведення семінарів, круглих столів, стажувань, навчальних курсів в Україні та за кордоном за фінансової підтримки НАТО.

Програма НАТО “Удосконалення військової освіти”

Мета: надання допомоги керівному та професорсько-викладацькому складу військових навчальних закладів України у підвищенні їх рівня підготовки в інтересах системного удосконалення військової освіти.

Напрями співробітництва: розвиток системи дистанційної освіти; інноваційні методики освіти та викладання; мовна підготовка; лідерство; теорія управління; психологічна підготовка; психологічні, правові та практичні аспекти ведення бойових дій; стандарти НАТО стосовно системи управління військами; короткотермінові курси для керівництва складу; основи повітряних операцій; обмін досвіду участі в операціях НАТО; військові ігри та комп’ютерне моделювання навчань; цивільно-військові відносини; інформаційна безпека; підготовка штабних офіцерів; психологічна підтримка штабів у ході розгортання операцій; комунікаційні навички викладача, командира; математичне моделювання безпекових питань; економічна безпека.  

            Все це сприяє співробітництву України з НАТО, розвитку невійськової ініціативи відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО.

З 2000 року НАТО надає підтримку Україні в реалізації Програми перепідготовки колишніх військових, які прагнуть підвищити свої шанси на працевлаштування у цивільній сфері. З цього часу в 65 різних місцях на території України перепідготовку пройшла 9 781 особа.

Учасниками курсів можуть стати військовослужбовці (крім строкової служби) Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) які:

заплановані до звільнення з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом року від дати початку курсу;

звільнились з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом трьох попередніх років від дати початку курсу;

звільнились з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом попередніх 10 років від дати початку курсу та стали учасниками АТО та на момент початку курсу заплановані до звільнення протягом року від дати початку курсу або вже звільнились з лав Збройних Сил/відомств з військовими формуваннями.

Усі вищезгадані категорії осіб повинні бути такими, які раніше не брали участь у Програмі НАТО – Україна з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, або у будь-якій іншій Програмі з перепідготовки та соціальної адаптації.

Військовослужбовці, які бажають пройти перепідготовку, мають право на один безкоштовний курс з мовної або економічної дисципліни.

Окупація Кримського півострову, проведення антитерористичної операції на сході України, функціонування органів державної влади, установ та організацій в умовах особливого періоду значно вплинули на структуру соціуму, зокрема на руйнацію стереотипних уявлень щодо соціальних ролей.  За роки особливого періоду участь жінок у бойових діях стала для суспільства радше нормою, ніж винятком. Нині жіноцтво представлене на всіх напрямках безпосередньої участь у воєнних діях, а також забезпечення врегулювання конфлікту та встановлення миру, а саме: політичному, волонтерському та власне військовому/

За даними, оприлюдненими на Міжнародному Форумі “Партнерство парламенту, уряду та громадянського суспільства – для виконання національного плану дій “Жінки, мир, безпека”, у Збройних Силах України проходять військову службу і працюють майже 50 тисяч жінок, що становить п’яту частину від загальної кількості всього особового складу.

В українському війську нині проходять службу близько 25 тисяч жінок, з яких 3,4 тисячі є офіцерами.

У бойових діях на сході України з брали участь більше 7 тисяч.

Ще приблизно 31 тисяча жінок працює у Збройних силах України на цивільних посадах.

Якщо порівнювати ці дані із тими практиками, які існують у країнах-учасниках НАТО, то слід визнати: у ЗС України служить такий же відсоток жінок, як і в арміях Альянсу.

В українському війську 10,6% особового складу — це жінки, а в НАТО такий показник у середньому становить 10,9%.

Прийшов час, коли жінку-військовослужбовця в Україні почали спокійно і без зайвого пафосу сприймати не як певний соціальний феномен, а як звичайного професіонала, що добровільно опановує обраний фах. Засади гендерної рівності в ЗСУ успішно втілюються та еволюціонують. Зокрема й завдяки практичній реалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року.

Одним із проявів такої роботи є початок прийому на навчання дівчат до Київського військового ліцею імені Івана Богуна вже у 2019 році.

Фахівці визнають, що Міністерство оборони — єдине відомство, яке повністю взяло на себе виконання цілей партнерства із НАТО в гендерних аспектах військової служби. Створено якісний алгоритм, який охоплює всі аспекти, що відповідають згаданому національному плану. Передусім це забезпечення жінкам перспективи кар’єрного зростання відповідно до рівня освіти, досвіду і результатів службової діяльності.

Триває робота зі створення належних умов для комфортної служби українок в армії. Коштом бюджету Міноборони на майже 120 військових об’єктах вжито необхідних заходів, які відповідають санітарно-гігієнічним потребам жінок. Військові виші мають умови для того, щоб жінки вступали до них, училися, отримували первинні офіцерські звання і розпочинали офіцерську кар’єру. Понад 160 дівчат торік виявили бажання вступити до таких закладів. Тепер вони — майбутні офіцери.

Відтак минулий рік у темі надання рівних можливостей для служби та самореалізації в українському війську став етапним. Але важливі зміни продовжуються і в 2019-му.

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік, а також схвалив відповідний проект Указу Президента України з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави.

РНП є головним програмним документом, що спрямовує та регулює весь комплекс питань співробітництва з НАТО. Програма на 2018 рік містить 444 заходи за участі 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади та інші інституції й організації.

Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що РНП є основним стратегічним документом планування внутрішньодержавних реформ у контексті взаємодії України з Північноатлантичним Альянсом. Мета цієї взаємодії – підготовка до набуття членства у НАТО.

«За своїм змістом і форматом трансформована і модернізована РНП 2018 року дедалі більше стає схожа на сучасні стратегічні документи. Щорічне збільшення кількості заходів співробітництва свідчить, зокрема, про позитивний алгоритм активізації співпраці, розширення сфер взаємодії», - підкреслила Віце-прем`єр-міністр.

Вона також повідомила, що вже ближчими днями розпочнеться підготовка РНП на 2019 рік, яка буде поєднана з підготовкою державного бюджету на 2019 рік. «Наше завдання вперше побудувати «дорожню карту» підготовки до членства в НАТО, яка була б за змістом і ідеологією споріднена з програмою діяльності Уряду, мала б відповідне фінансове наповнення», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

Програма на 2017 рік містить 375 заходів, з яких виконані 307 (81,9%), 49 виконуються (13%), 19 не виконано з об’єктивних причин. Наявність невиконаних заходів пояснюється, насамперед, скасуванням або перенесенням строку їхнього виконання на 2018 рік за ініціативою організаторів, а також переорієнтацією першочергових потреб у зв’язку з проведенням антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

Програма на 2016 рік містила 255 заходів, з яких 210 виконані 
(82%), 34 виконуються (13,3%), 11 не виконано з об’єктивних причин. Наявність невиконаних заходів пояснюється скасуванням або перенесенням строку їхнього виконання на 2017 рік за ініціативою організаторів або зміною формату співробітництва.

Революція Гідності відкрила для України нові перспективи значної активізації стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи колективної безпеки, основою якої є НАТО, Україна вибудовує нові підходи до забезпечення національної безпеки. З цією метою Україна здійснюватиме інтеграцію до європейського політичного, економічного, правового простору з метою набуття членства в Європейському Союзі, а також поглиблюватиме співробітництво з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.