СКИНУТИ

Попри розповсюджене стереотипне уявлення про НАТО як військово-політичний блок, НАТО є, передусім, політичною організацією, яка має у своєму розпорядженні необхідні військові можливості. І як будь-яка політична організація, вона приділяє значну увагу цивільним аспектам співробітництва як між державами-членами, так і з державами-партнерами, які залучаються до діяльності НАТО через програму Партнерство заради миру (ПЗМ) РЄАП.

Співробітництво у сфері планування та реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру є найбільшим невійськовим компонентом в рамках ПЗМ. Однією з найпомітніших ініціатив НАТО в цивільній сфері є відкриття Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи у червні 1998 р. Завдяки діяльності цього Центру оперативну допомогу міжнародного співтовариства змогли отримати жертви повеней в Україні на Закарпатті в 1998 та 2001 рр., в Албанії та Чехії в 2002 р., в Азербайджані в 2003 р., в Болгарії, Грузії, Румунії та Киргизстані в 2005 р. Центр був також центральною ланкою у процесі надання міжнародної гуманітарної допомоги постраждалим від землетрусу регіонам Пакистану восени 2005 р.

В рамках Ініціативи з навколишнього середовища та безпеки (спільної програми НАТО, ОБСЄ, програми навколишнього середовища ООН і програми розвитку ООН) Україна є учасником проекту з моніторингу в режимі реального часу стану річок Прут та Дністер. Крім України, в проекті задіяні Молдова і Румунія. На даний момент, завдяки фінансуванню НАТО, вже встановлено 4 автоматичні станції моніторингу стану якості та кількості води в згаданих річках.

Україна також бере участь у спільному з НАТО та ОБСЄ проекті щодо створення мобільного заводу для утилізації та переробки ракетного палива.

У рамках Програми ПЗМ триває реалізація наступних програм та проектів співробітництва України з НАТО:

Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості оборонних інституцій

Мета: надання допомоги у запровадженні в структурах сектору безпеки і оборони України практики ефективного, доброчесного і прозорого менеджменту; зміцненні механізмів протидії і запобігання корупції; удосконаленні системи управління ресурсами.

Основні форми: організація та проведення самооцінки оборонних і безпекових інституцій щодо виявлення корупційних ризиків і загроз; вироблення на підставі цього рекомендацій та їх подальша імплементація; організація та проведення навчальних курсів з антикорупційної тематики; створення кола національних експертів у рамках Ініціативи.

Експертами Альянсу надається практична допомога стосовно реалізації спільно визначених пріоритетів і завдань в рамках згаданої Ініціативи НАТО.

Програма з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Мета: надання допомоги у підготовці за єдиною програмою цивільного персоналу інституцій сектору безпеки і оборони України, здатного у своїй службовій діяльності до запровадження та реалізації системних державних реформ.

Основні форми: проведення семінарів, круглих столів, стажувань, навчальних курсів в Україні та за кордоном за фінансової підтримки НАТО.

Програма НАТО “Удосконалення військової освіти”

Мета: надання допомоги керівному та професорсько-викладацькому складу військових навчальних закладів України у підвищенні їх рівня підготовки в інтересах системного удосконалення військової освіти.

Напрями співробітництва: розвиток системи дистанційної освіти; інноваційні методики освіти та викладання; мовна підготовка; лідерство; теорія управління; психологічна підготовка; психологічні, правові та практичні аспекти ведення бойових дій; стандарти НАТО стосовно системи управління військами; короткотермінові курси для керівництва складу; основи повітряних операцій; обмін досвіду участі в операціях НАТО; військові ігри та комп’ютерне моделювання навчань; цивільно-військові відносини; інформаційна безпека; підготовка штабних офіцерів; психологічна підтримка штабів у ході розгортання операцій; комунікаційні навички викладача, командира; математичне моделювання безпекових питань; економічна безпека.  

            Все це сприяє співробітництву України з НАТО, розвитку невійськової ініціативи відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО.

З 2000 року НАТО надає підтримку Україні в реалізації Програми перепідготовки колишніх військових, які прагнуть підвищити свої шанси на працевлаштування у цивільній сфері. З цього часу в 65 різних місцях на території України перепідготовку пройшла 9 781 особа.

Учасниками курсів можуть стати військовослужбовці (крім строкової служби) Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) які:

заплановані до звільнення з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом року від дати початку курсу;

звільнились з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом трьох попередніх років від дати початку курсу;

звільнились з лав Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (які мають у своєму складі військові формування) протягом попередніх 10 років від дати початку курсу та стали учасниками АТО та на момент початку курсу заплановані до звільнення протягом року від дати початку курсу або вже звільнились з лав Збройних Сил/відомств з військовими формуваннями.

Усі вищезгадані категорії осіб повинні бути такими, які раніше не брали участь у Програмі НАТО – Україна з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, або у будь-якій іншій Програмі з перепідготовки та соціальної адаптації.

Військовослужбовці, які бажають пройти перепідготовку, мають право на один безкоштовний курс з мовної або економічної дисципліни.

Окупація Кримського півострову, проведення антитерористичної операції на сході України, функціонування органів державної влади, установ та організацій в умовах особливого періоду значно вплинули на структуру соціуму, зокрема на руйнацію стереотипних уявлень щодо соціальних ролей.  За роки особливого періоду участь жінок у бойових діях стала для суспільства радше нормою, ніж винятком. Нині жіноцтво представлене на всіх напрямках безпосередньої участь у воєнних діях, а також забезпечення врегулювання конфлікту та встановлення миру, а саме: політичному, волонтерському та власне військовому/

За даними, оприлюдненими на Міжнародному Форумі “Партнерство парламенту, уряду та громадянського суспільства – для виконання національного плану дій “Жінки, мир, безпека”, у Збройних Силах України проходять військову службу і працюють майже 50 тисяч жінок, що становить п’яту частину від загальної кількості всього особового складу.

В українському війську нині проходять службу близько 25 тисяч жінок, з яких 3,4 тисячі є офіцерами.

У бойових діях на сході України з брали участь більше 7 тисяч.

Ще приблизно 31 тисяча жінок працює у Збройних силах України на цивільних посадах.

Якщо порівнювати ці дані із тими практиками, які існують у країнах-учасниках НАТО, то слід визнати: у ЗС України служить такий же відсоток жінок, як і в арміях Альянсу.

В українському війську 10,6% особового складу — це жінки, а в НАТО такий показник у середньому становить 10,9%.

Прийшов час, коли жінку-військовослужбовця в Україні почали спокійно і без зайвого пафосу сприймати не як певний соціальний феномен, а як звичайного професіонала, що добровільно опановує обраний фах. Засади гендерної рівності в ЗСУ успішно втілюються та еволюціонують. Зокрема й завдяки практичній реалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року.

Одним із проявів такої роботи є початок прийому на навчання дівчат до Київського військового ліцею імені Івана Богуна вже у 2019 році.

Фахівці визнають, що Міністерство оборони — єдине відомство, яке повністю взяло на себе виконання цілей партнерства із НАТО в гендерних аспектах військової служби. Створено якісний алгоритм, який охоплює всі аспекти, що відповідають згаданому національному плану. Передусім це забезпечення жінкам перспективи кар’єрного зростання відповідно до рівня освіти, досвіду і результатів службової діяльності.

Триває робота зі створення належних умов для комфортної служби українок в армії. Коштом бюджету Міноборони на майже 120 військових об’єктах вжито необхідних заходів, які відповідають санітарно-гігієнічним потребам жінок. Військові виші мають умови для того, щоб жінки вступали до них, училися, отримували первинні офіцерські звання і розпочинали офіцерську кар’єру. Понад 160 дівчат торік виявили бажання вступити до таких закладів. Тепер вони — майбутні офіцери.

Відтак минулий рік у темі надання рівних можливостей для служби та самореалізації в українському війську став етапним. Але важливі зміни продовжуються і в 2019-му.

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого затвердив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік, а також схвалив відповідний проект Указу Президента України з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави.

РНП є головним програмним документом, що спрямовує та регулює весь комплекс питань співробітництва з НАТО. Програма на 2018 рік містить 444 заходи за участі 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади та інші інституції й організації.

Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що РНП є основним стратегічним документом планування внутрішньодержавних реформ у контексті взаємодії України з Північноатлантичним Альянсом. Мета цієї взаємодії – підготовка до набуття членства у НАТО.

«За своїм змістом і форматом трансформована і модернізована РНП 2018 року дедалі більше стає схожа на сучасні стратегічні документи. Щорічне збільшення кількості заходів співробітництва свідчить, зокрема, про позитивний алгоритм активізації співпраці, розширення сфер взаємодії», - підкреслила Віце-прем`єр-міністр.

Вона також повідомила, що вже ближчими днями розпочнеться підготовка РНП на 2019 рік, яка буде поєднана з підготовкою державного бюджету на 2019 рік. «Наше завдання вперше побудувати «дорожню карту» підготовки до членства в НАТО, яка була б за змістом і ідеологією споріднена з програмою діяльності Уряду, мала б відповідне фінансове наповнення», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

Програма на 2017 рік містить 375 заходів, з яких виконані 307 (81,9%), 49 виконуються (13%), 19 не виконано з об’єктивних причин. Наявність невиконаних заходів пояснюється, насамперед, скасуванням або перенесенням строку їхнього виконання на 2018 рік за ініціативою організаторів, а також переорієнтацією першочергових потреб у зв’язку з проведенням антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

Програма на 2016 рік містила 255 заходів, з яких 210 виконані 
(82%), 34 виконуються (13,3%), 11 не виконано з об’єктивних причин. Наявність невиконаних заходів пояснюється скасуванням або перенесенням строку їхнього виконання на 2017 рік за ініціативою організаторів або зміною формату співробітництва.

Революція Гідності відкрила для України нові перспективи значної активізації стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи колективної безпеки, основою якої є НАТО, Україна вибудовує нові підходи до забезпечення національної безпеки. З цією метою Україна здійснюватиме інтеграцію до європейського політичного, економічного, правового простору з метою набуття членства в Європейському Союзі, а також поглиблюватиме співробітництво з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.